Справа № 500/2721/19
03 квітня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Комісії Головного управління ДПС в Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач-1, Комісія ГУ ДПС у Тернопільській області), Державної податкової служби України (надалі, відповідач-2, ДПС України), в якому просила визнати протиправними дії ГУ ДПС у Тернопільській області щодо не реєстрації податкових накладних за №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019 та №1 від 22.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ФОП ОСОБА_1 , зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладні №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019, №1 від 22.08.2019, подані ФОП ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що позивачем виконані всі умови для реєстрації податкових накладних, проте станом на 21.10.2019 жодна податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про протиправність дій відповідача. Позивач вважає, що за таких обставин ДПС України зобов'язана зареєструвати спірні в даній справі податкові накладні, у зв'язку із чим просила задовольнити даний позов повністю.
Ухвалою суду від 02.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 24.12.2019 о 11:00 год. Даною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник ДПС України та ГУ ДПС у Тернопільській області подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначила що надані позивачем документи не були достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію спірних податкових накладних та правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Крім того, вказала, що ні Комісії, ні до суду не надано жодного документу про підтвердження оплати при наданні послуг, підтвердження оплати за оренду транспорту самим позивачем. За таких обставин, представник відповідачів просив відмовити у задоволенні даного позову, так як, на його думку, оскаржувані рішення прийняті правомірно та обґрунтовано.
24.12.2019 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 23.01.2020 о 10:00 год.
23.01.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.2020 о 11:00 год.
12.02.2020 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 05.03.2020 о 10:00 год.
05.03.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 03.04.2020 о 12:00 год.
Позивач 03.04.2020 у судове засідання не прибула, подала до суду письмову заяву, в якій просила дну справу розглядати в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідачів у судове засідання не прибув, подав письмове клопотання, в якому просив розглядати дану адміністративну справу без участі відповідачів, в порядку письмового провадження.
Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев'ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрована як фізична особа - підприємець, основним видом діяльності якої є код КВЕД 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт".
Позивачем було подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019, №1 від 22.08.2019.
Після цього, позивачем були отримані квитанції, у відповідності до яких реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена із посиланням на відповідність податкових накладних п.п.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій" та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
На виконання вимог Квитанцій позивачем були направлені в електронному вигляді повідомлення від 15.08.2019 №1, 21.08.2019 №2, 08.10.2019 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з якими були подані документи на підтвердження реальності господарських операцій по вищевказаним податковим накладним.
Однак, рішеннями комісії ДФС в Тернопільській області від 27.08.2019 №1260970/НОМЕР_1, від 27.08.2019 №1260969/НОМЕР_1, від 17.10.2019 №1309198/НОМЕР_1 було відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказані рішення комісії ДФС в Тернопільській області про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних мотивовані тим, що позивачем не надано копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
В подальшому, позивач подав в електронному вигляді відповідні Скарги до ДФС України на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, рішеннями за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.09.2019 №37057/НОМЕР_1/2, №36885/3199706787/2 скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі, ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Постанова №117).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (надалі, Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Пунктом 10 Порядку №117 передбачено, що ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТ ЗЕД /послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
У відповідності до пунктів 18-21 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України.
Так, пунктом 2 Критеріїв ризиковості передбачено (в редакції листа, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, зокрема, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється) (підпункт 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості).
Як вбачається з матеріалів даної справи, з метою підтвердження реальності господарської операції, за результатами здійснення яких складено податкові накладні, у реєстрації яких відмовлено контролюючим органом, позивачем було подано до податкового органу пояснення та документальні підтвердження, а саме: акти здачі - прийняття робіт, рахунки-фактури, рахунки на оплату, реєстри ТТН на оплату, товарно-транспортні накладні, договір про надання послуг перевезення автомобільним транспортом, договори оренди транспортного засобу з екіпажем, акти прийняття-передачі виконаних робіт, договір поставки, договір №13768-21/2018 від 29.08.2018, положення про гарантію та повернення товару по рекламації, видаткові накладні, банківську виписку.
У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкових накладних позивача п.п.2.1. "Критеріїв ризиковості здійснення операцій" та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 2.1 не наведено.
Крім того, з рішень відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних вбачається, що вони не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, в той же час, в них зазначено, що у реєстрації податкових накладних відмовлено у зв'язку із ненаданням платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено, яких саме документів не було надано, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Отже, суд вважає, що позивачем надано усі необхідні, на його думку, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків та пояснення для здійснення реєстрації податкової накладної.
Також, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.05.2011: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
В той же час, при прийнятті рішення по суті, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, викладене у відзиві на адміністративний позов, про те, що позивачем не подані в достатній кількості докази на підтвердження реальності здійснення господарської операції, оскільки відповідачем -1 в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних не було зазначено, які саме документи слід подати позивачу, що, у свою чергу, суперечить вимогам чинного законодавства.
Проте, як вбачається з матеріалів даної справи, та підтверджено стороною відповідача у відзиві, позивачем були надані пояснення, до яких долучені документи, серед яких, ну думку суду, також надані документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.
Наведене дає підстави вважати про відсутність сумнівів у здійсненні господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні, правомірність реєстрації яких є предметом оскарження в даній адміністративній справі.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин та на підставі норм чинного законодавства, що наведені вище, суд дійшов висновку, що позивач під час розгляду справи надав належні, достатні та допустимі докази, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними; надані документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН, обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію судом не встановлено. Відповідач як суб'єкт владних повноважень не спростував доводів позивача та не надав належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про їх невідповідність дійсному економічному змісту, а також підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а відтак не довів правомірності рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019, №1 від 22.08.2019, подані ФОП ОСОБА_1 .
Отже, суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Тернопільській області щодо не реєстрації податкових накладних за №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019 та №1 від 22.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ФОП ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Крім того, згідно частини другої ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
У спірному випадку, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС в Тернопільській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.08.2019 №1260970/НОМЕР_1, №1260969/НОМЕР_1, від 17.10.2019 №1309198/НОМЕР_1.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019, №1 від 22.08.2019, подані ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
У відповідності до п.28 Порядку №117, за яким податкова накладна/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.
Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати зазначені податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, сплачений судовий збір підлягає до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень, у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Комісії Головного управління ДПС в Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними дії комісії Головного управління ДПС в Тернопільській області щодо не реєстрації податкових накладних №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019 та №1 від 22.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ФОП ОСОБА_1
3.Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Тернопільській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.08.2019 №1260970/НОМЕР_1, від 27.08.2019 №1260969/НОМЕР_1, від 17.10.2019 №1309198/НОМЕР_1.
4.Зобов'язати Державну Податкову Службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019 та №1 від 22.08.2019, днем їх подання.
5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Тернопільській області (м.Тернопіль, вул.Білецька, 1, код ЄДРПОУ 43142763) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_1 ) 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
6.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_1 ) 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 03 квітня 2020 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.