вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
14 квітня 2020 р. Справа № 480/1326/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 5-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) (далі по тексту - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), і просить суд зобов'язати 5-й прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 липня 2015 року по 18 грудня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно і у порушення вимог чинного законодавства, не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01 липня 2015 року по 18 грудня 2018 року.
Ухвалою суду від 28.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
12.03.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що виплата індексації заробітної плати здійснюється виключно в межах фінансових ресурсів на відповідний рік. Враховуючи вимоги Закону України "Про Державний бюджет України на 2015-2018 роки" було значно зменшено видатки для Державної прикордонної служби України. У зв'язку з цим, Східному регіональному управлінню Державної прикордонної служби кошти для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення протягом 2015-2018 років не передбачалися, а тому просить відмовити у задоволенні позову (а.с.34-38).
24.03.2020 позивачем подано відповідь на відзив, у якій проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, заперечує у повному обсязі та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 59-63).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками справи докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу за контрактом у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Наказом від 26.09.2017 №187-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.7).
Під час служби ОСОБА_1 , у період з 01 липня 2015 року по 18 грудня 2018 року, позивачу не здійснювалася індексація заробітної плати. Зазначена обставина підтверджується витягом розрахунково-платіжної відомості за червень 2015 року - грудень 2018 року (а.с.12-26) та відповідачем не заперечується.
Із відзиву на позовну заяву вбачається, що військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та повністю фінансується з Державного бюджету. Фінансування на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців з липня 2015 року по грудень 2018 року не здійснювалось (а.с.34-38).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 вказаного Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, позивачу за період з 01 липня 2015 року по 18 грудня 2018 року не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Стосовно наявності у ОСОБА_1 , права на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.
Так, згідно з частиною 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону).
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;
7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Проте, позивачу за період з липня 2015 року по грудень 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправність дій відповідача.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань і виправдання своєї бездіяльності (рішення "Кечко проти України", "Сук проти України").
Що стосується посилань представника відповідача на те, що протягом 2015-2017 років за фондом грошового забезпечення прикордонної служби, видатки на виплату індексації грошового забезпечення не було передбачено, а тому її виплата не проводилась, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів і держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, були відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення, чи доказів того, що ним з 2015 року надсилались до відповідного органу запити на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача, суд, відповідно до вимог ч.1 ст.5, ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність 5-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з липня 2015 року по грудень 2018 року та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби за вказаний період.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань 5-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби суму судового збору в розмірі 840,80 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 25.02.2020 № 0.0.1630003835.1 (а.с. 6).
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність 5-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 липня 2015 року по 18 грудня 2018 року.
Зобов'язати 5-й прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01 липня 2015 року по 18 грудня 2018 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань 5-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (40030, провул. Громадянський, 1, м. Суми, код ЄДРПОУ 14321759) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Н.В. Савицька