13 квітня 2020 р. Справа № 480/5382/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) у сумі 16 265,08 грн. на р/р UА698999980000031414699018279, одержувач УДКСУ у Путивльському р-ні Сумської області, код одержувача 37235451, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, порушив строки сплати узгодженого податкового зобов'язання, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість на загальну суму 16 265,08 грн.
Ухвалою суду від 23.12.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вказана ухвала була направлена відповідачу за адресою державної реєстрації (а.с.22-29). Відзиву на позов відповідачем не надано, що не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області, Конотопське управління, Путивльська ДПІ (Путивльський район), як платник податків (а.с.15-17).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України до обов'язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Відповідно до п. 294.4. ст. 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.1 статті 295 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 293.1.ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
У відповідності до вищезазначених норм, відповідачем були подані:
- заява про застосування спрощеної системи від 12.02.2016 р., якою обрано спрощену систему оподаткування (2 група) з 17.02.2016 року (а.с.14);
- заява про застосування спрощеної системи від 30.08.2017 р., якою змінено ставку єдиного податку з 20% на ставку 12% (2 група) (а.с.15-17).
Щомісячний платіж вищевказаного податку у 2016 році складав 275,60 грн. (Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року - 1 378,00 грн. Тому 20% від 1 378 грн. -275,60 грн.).
Щомісячний платіж вищевказаного податку у 2017 році складав 640,00 грн. та 384 грн. (Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року - 3 200,00 грн. Тому 20% від 3 200 грн. - 640,00 грн., 12% від 3 200 грн. - 384,00 грн.).
Щомісячний платіж вищевказаного податку у 2018 році складав 446,76 грн. (Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року - 3723,00 грн. Тому 12% від 3 723 грн. -446,76 грн.).
Щомісячний платіж вищевказаного податку у 2019 році складає 500,76 грн. (Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року - 4 173,00 грн. Тому 12% від 4 173,00. - 500,76 грн.).
Таким чином, сума несплаченого податку складається з наступного:
- за грудень 2016 року в сумі 275,60 грн.;
- за січень-грудень 2017 року в сумі 5 120,00 грн.;
- за січень 1 грудень 2018 року в сумі 5 361,12 грн.;
- за січень-листопад 2019 року в сумі 5 508,36 грн.
Вказані вище суми податкового зобов'язання не були сплачені у строк визначений ПК України і тому згідно ст. 14.1.175 Податкового кодексу України суми податкового зобов'язання визначені контролюючим органом набули статусу податкового боргу.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України).
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з наявністю податкового боргу відповідачу направлялась податкова вимога № 307-17 від 17.01.2018 року (а.с.13). Податкова заборгованість з часу направлення податкової вимоги не погашалася.
Згідно п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органам мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Як вбачається з розрахунку податкової заборгованості (а.с.7-8), витягів з історії податкового боргу (а.с.9-12), заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб залишається не сплаченою та складає 16 265,08 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг у сумі 16 265,08 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) у сумі 16 265,08 грн. на р/р UА698999980000031414699018279, одержувач УДКСУ у Путивльському р-ні Сумської області, код одержувача 37235451, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13 квітня 2020 року
Суддя О.О. Осіпова