Справа № 158/3214/17 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В.
Провадження № 22-ц/802/349/20 Категорія: 84 Доповідач: Матвійчук Л. В.
09 квітня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Осіпука В. В., Федонюк С. Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - Носкова Олександра Миколайовича про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року по цивільній справі за позовом Ківерцівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої обманним шляхом за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - Носкова Олександра Миколайовича на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 січня 2020 року в частині відмови в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення
У грудні 2017 року представник Ківерцівського районного центру зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 в період з 28.11.2016 року по 21.11.2017 року був зареєстрований в Ківерцівському районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. Проте, при проведенні розслідування страхового випадку спеціалістами центру зайнятості було виявлено, що перебуваючи на обліку як безробітний, відповідач з 10.04.2017 року по 20.11.2017 року перебував в трудових відносинах з ПП "Голіаф-2009". За таких обставин допомога по безробіттю в розмірі 32256,75 грн. за період з 10.04.2017 року по 21.11.2017 року, отримана ОСОБА_1 незаконно, останній в добровільному порядку кошти не повернув, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього в користь Ківерцівського районного центру зайнятості 32256,75 грн. - виплаченої йому допомоги по безробіттю.
Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року ухвалено позов Ківерцівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Ківерцівського районного центру зайнятості 32256 (тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 75 коп. - допомоги по безробіттю, отриманої обманним шляхом.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави, для зарахування до спеціального фонду державного бюджету України, судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн.
23 грудня 2019 року Носков О.М. , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення від 13.02.2018 року по цивільній справі за позовом Ківерцівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої обманним шляхом.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення заявник зазначає, що заочне рішення суду від 13.02.2018 року він отримав 17.12.2019 року, оскільки про його наявність йому стало відомо під час судового розгляду кримінального провадження №42019031160000006.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 січня 2020 року постановлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Носкова Олександра Миколайовича про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.02.2018 року по цивільній справі за позовом Ківерцівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої обманним шляхом відмовити.
В апеляційній скарзі в частині відмови в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача, покликаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати цю ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 369 та п. 10 ч. 1 ст. 353 ЦПК України розгляд справи здійснюється колегією суддів у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в частині відмови в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду в частині відмови в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати з наступних підстав.
Відмовляючи представнику відповідача у задоволенні заяви про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення суд першої інстанції виходив із того, що заявник Носков О.В. пропустив строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, подана заява про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення необґрунтована, а викладені в ній доводи спростовуються наявними матеріалами справи.
Проте з наведеними висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.
З матеріалів справи встановлено, що заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року ухвалено позов Ківерцівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю - задовольнити.
16 лютого 2018 року копію даного судового рішення направлено відповідачу ОСОБА_1 (а. с. 35). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4520102131400 відправлення повернулося без вручення в зв'язку з «закінченням терміну зберігання».
02 грудня 2019 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та надання копії заочного рішення. Відповідно до відмітки на зазначеній заяві представником відповідача копія заочного рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року отримана 17 грудня 2019 року(а. с. 29).
З заявою про перегляд заочного рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року, яке отримане 17 грудня 2019 року, представник відповідача звернувся до суду 23 грудня 2019 року, що стверджується відміткою на штемпелі суду(а. с. 84-90).
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України).
ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (статті 284-289 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина 4 статті 287 ЦПК України).
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Статтею 126 ЦПК України передбачені наслідки пропущення процесуальних строків, а саме право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 чи його представник отримали копію повного заочного рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року раніше ніж вона отримана представником відповідача - 17 грудня 2019 року.
Крім цього, з матеріалів справи встановлено, що на адресу суду першої інстанції повернувся конверт адресований відповідачу ОСОБА_1 з ухвалою про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 14 год. 30 хв. 22 грудня 2017 року та на 11 год. 00 хв. 13 лютого 2017 року без вручення з відміткою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 24, 26).
Інших даних про те, що відповідач був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи матеріали справи не містять.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 та його представник не отримали копію повного заочного рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року у день його проголошення, це заочне рішення було вручене представнику відповідача під розписку лише 17 грудня 2019 року, а заяву про його перегляд разом з клопотання про поновлення строку на подання цієї заяви представник відповідача ОСОБА_1 - Носков О. М. подав 23 грудня 2019 року, тобто, протягом двадцяти днів з дня вручення представнику відповідача повного заочного рішення суду, то колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України заявник має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Посилання суду першої інстанції на те, що строк для подання заяви про перегляд заочного рішення представником відповідача пропущено без поважних причин, так як відповідачу раніше було відомо про наявність оскаржуваного судового рішення з матеріалів кримінального провадження колегія суддів вважає помилковими, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 3 ст. 284 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Аналіз вказаних норм процесуального закону, які мають імперативний характер, свідчить про те, що перебіг процесуального строку протягом якого відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення починається з наступного дня після вручення йому повного заочного рішення суду.
У даній справі перебіг такого строку розпочався 18 грудня 2019 року, тобто, на наступний день після вручення представнику відповідача повного заочного рішення суду.
Та обставина, що відповідачем частково виконувалося рішення суду не змінює та на впливає на імперативно встановлену подію, з якою пов'язано початок перебігу процесуального строку протягом якого відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - день вручення повного заочного рішення суду.
З наведених підстав апеляційний суд вважає помилковим висновок суду про те, що заявник пропустив без поважних причин строк на подання заяви про перегляд заочного рішення так як відповідач був обізнаний про наявність оскаржуваного судового рішення.
Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, внаслідок чого, допустив порушенням норм процесуального права.
Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню в частині відмови в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції в цій частині.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що ухвала Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 січня 2020 року в частині відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.02.2018 року у даній справі не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому не переглядається апеляційним судом.
Разом з цим, відповідач не позбавлений можливості на оскарження заочного рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року в порядку визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Носкова Олександра Миколайовича в частині відмови в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задовольнити.
Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 січня 2020 року в частині відмови в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в даній справі скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді