Справа № 589/1773/19
Провадження № 4-с/589/3/20
13 лютого 2020 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євдокімової О.П.
з участю секретаря - Юрочко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м Суми), про визнання незаконними та скасування рішень у виконавчому провадженні.
В провадженні Шосткинського міськрайонного суду перебуває зазначена скарга. В своїй скарзі скаржник просить поновити строк на подання скарги на рішення державного виконавця та визнати незаконними та скасувати наступні рішення у зведеному виконавчому провадженні № 31901603: постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 24880911 від р.; постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 28877957 від 16.08.2011 р.; постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 25037252 від 02.03.2011 р.; постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 24881208 від р.; постанову державного виконавця про арешт майна боржника накладеного у виконавчому провадженні № 24880911 від 28.02.2019 р.; постанову державного виконавця про арешт коштів боржника накладеного у виконавчому провадженні № 24880911 від 28.02.2019 р.
Скаржник у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій зазначив , що скаргу підтримує та просить суд розглянути її без його участі.
У судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав мотивуючи її тим, що вказані ним постанови винесені з невірним зазначенням дат та імен стягувачів, тому вони є незаконними. Крім того вважає незаконною і постанову про накладення арешту на нерухоме майно так як такий арешт вже накладено.
Державний виконавець Шосткинського міськрайонного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального УМЮ (м. Суми) в судовому засіданні скаргу вважає безпідставною так як зазначені позивачем технічні помилки вже виправлені, арешт з заробітного рахунку вже знято, а арешт накладено на нерухоме майно у відповідності до вимог законодавства, крім того посилання скаржника, що арешт накладено повторно не відповідає дійсності так як попередня постанова про арешт майна була строкова і на час накладення арешту на нерухоме майно боржника втратила чинність. Крім цього вважає, що скаргу слід залишити без розгляду так як скаржник пропустив строк звернення до суду.
Суд заслухавши думку учасників судового засіданні, дослідивши письмові докази по справі та матеріали виконавчого провадження встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу, як суд першої інстанції.
Так судом встановлено, що у Шосткинському міськрайонному ВДВС Північно-Східного міжрегіонального УМЮ (м. Суми) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 31901603 від 28.03.2012 року відносно боржника ОСОБА_1 , до складу якого входять 10 виконавчих проваджень, про стягнення з нього на користь стягувачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 шкоди на загальну суму 227816,08 грн., на користь держави витрат виконавчого провадження в сумі 69,00 грн., виконавчого збору в сумі 495,94 грн., на користь держави конфіскації автомобіля та всього майна боржника.
Виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , рішення по яких оскаржуються скаржником ОСОБА_1 , з початку відкриття перебували у трьох державних виконавців.
14.01.2019 дані виконавчі провадження у складі зведеного виконавчого провадження № 31901603 були передані державному виконавцю Білевич Н.С .
Так, 18.02.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до відділу ДВС з заявою на ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження № 319016 на підставі чого останній був ознайомлений з матеріалами зведеного виконавчого провадження № 31901603, про що є його відмітка на заяві від 21.02.2019р. та підпис.(а.с.52)
Суд оглянувши розписку останнього встановив, що з вказаної розписки не вбачається, що скаржнику надавались постанови про відкриття виконавчого провадження, також не можна встановити чи в повному обсязі були надані матеріали виконавчого провадження , так як в судовому засіданні державний виконавець пояснив, що виконавче провадження декілька разів розшивалось і зшивалось. Деякі документи з нього взагалі перебували в окремій в папці, а деякі в інших провадженнях. Доказів ,що скаржний був ознайомлений з постановами про відкриття виконавчого провадження в судове засіданні державний виконавець не надав.
Таким чином судом встановлено, що скаржник дізнався про текст постанов про відкриття виконавчого провадження після 11.04.2019 р., тобто після ознайомлення його представника ОСОБА_9 з матеріалами виконавчого провадження.
Отже відповідно до ст..449 ЦПК України 10- денний строк для подання скарги відносно визнання незаконними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження по ВП № 24880911 від 28.02.2011 р., ВП № 28877957 від 16.08.2011 р., ВП № 25037252 від р., ВП № 24881208 від 28.02.2011 р. боржником ОСОБА_1 не пропущений, оскільки про порушення своїх прав останній дізнався і ознайомився через декілька днів після ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження, тому 10-денний строк звернення зі скаргою до суду необхідно обраховувати не з 21.02.2019 р. як зазначає державний виконавець, а з 13.04.2019 р., тобто з часу коли скаржник особисто ознайомився з копіями постанови.
Виходячи з зазначеного Скаржником не порушено строк звернення до суду зі скаргою , а тому і поновлення судом зазначеного строку нема потреби, а тим більше нема правових підстав для залишення скарги без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Щодо скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (606-XIV від 21.04.1999) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» 606-XIV від 21.04.1999 (що діяв на день відкриття виконавчого провадження) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Так судом встановлено, що на підставі пред'явлених стягувачами виконавчих листів № 1-10, виданих Шосткинським міськрайонним судом, були відкриті наступні виконавчі провадження:
Заява стягувана ОСОБА_2 про прийняття виконавчого документа до виконання разом з виконавчим листом по ВП № 24880911 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 шкоди в сумі 76460,00 грн. надійшла до відділу ДВС на виконання 24.02.2011 р. та виконавче провадження було відкрито 28.02.2011р. відповідно до ч.2 ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІУ, який діяв на той час, протягом 3-х робочих днів з дня надходження виконавчого документа, а не через 4 дні, як вказано у скарзі ОСОБА_1 , так як згідно календаря за 2011 рік 24.02.2011 р. та 25.02.2011 р. - робочі дні (четвер, п'ятниця), 26.02.2011 р. та 27.02.2011 р. були вихідні дні (субота та неділя), 28.02.2011 р. - робочий день понеділок), тобто постанова про відкриття виконавчого провадження винесена у визначені законом строки.
Відомості про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику відсутні. Щодо зазначеної дати пред'явлення виконавчого документа на виконання у постанові про відкриття виконавчого провадження, то була допущена технічна помилка: замість 24.02.2011 р. помилкового була вказана дата 28.02.2011 р..(а.с.37-39)
Заява стягувана ОСОБА_5 про прийняття виконавчого документа на виконання разом з виконавчим листом по ВП № 28877957 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 шкоди в сумі 33540,00 грн. надійшла до відділу ДВС 12.08.2011 р. та виконавче провадження було відкрито 16.08.2011 відповідно до ч.2 ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІУ, який діяв на той час, протягом 3-х робочих днів з дня надходження виконавчого документа, а не через 4 дні, як вказано у скарзі ОСОБА_1 , так як згідно календаря за 2011 рік 12.08.2011 р. був робочий день (п'ятниця), а 13.08.2011 р. та 14.08.2011 р. були вихідні дні (субота та неділя), 15.08.2011 р. - понеділок, 16.08.2011 р.- вівторок, тобто постанова про відкриття виконавчого провадження винесена у визначені законом строки. Відомості про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику відсутні. Щодо зазначеної дати пред'явлення виконавчого документа на виконання у постанові про відкриття виконавчого провадження, то була допущена технічна помилка: замість 12.08.2011 р. помилкового була вказана дата 16.08.2011 р. (а.с. 40-42)
Заява стягувана ОСОБА_4 про прийняття виконавчого документа на виконання разом з виконавчим листом по ВП № 25037252 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 шкоди в сумі 33460,00 грн. надійшла до відділу ДВС 28.02.2011 р. та виконавче провадження було відкрито 02.03.2011 відповідно до ч.2ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ, який діяв на той час, протягом 3-х робочих днів з дня надходження виконавчого документа. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена боржнику 15.03.2011 р. за вих.№ 3040 за адресою АДРЕСА_1 , яка на той час була вказана у виконавчому документі. Згідно виконавчого листа та заяви ПІБ стягувача зазначені ОСОБА_4 , а в постанові про відкриття виконавчого провадження при внесені даних була допущена технічна помилка: ім'я та по- батькові стягувача помилково були вказані ОСОБА_1 замість ОСОБА_4 . В подальшому вищезазначена помилка була виправлена відповідно до даних виконавчого листа та заяви стягувача ОСОБА_4 . Щодо зазначеної дати пред'явлення виконавчого документа на виконання у постанові про відкриття виконавчого провадження, то також була допущена технічна помилка: замість 28.02.2011 р. помилкового була вказана дата 02.03.2011 р. (а.с. 43-46)
Заява стягувача ОСОБА_3 про прийняття виконавчого документа на здхонання разом з виконавчим листом по ВП № 24881208 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 шкоди в сумі 7104,60 грн. надійшла до відділу ДВС 24.02.2011 р. та виконавче провадження було відкрито 28.02.2011р. відповідно до ч.2 ;т 25 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІУ, який діяв на той час, протягом 5-х робочих днів з дня надходження виконавчого документа. Копія постанови про закриття виконавчого провадження направлена боржнику 10.03.2011 р.за вих.№ 2686 за адресою АДРЕСА_1 , яка на той час була вказана у виконавчому документі. Згідно виконавчого листа та заяви ПІБ стягувача зазначені ОСОБА_3 , а в постанові про відкриття виконавчого провадження при внесені даних була допущена технічна помилка: ім'я стягувача помилково було вказано ОСОБА_3 замість ОСОБА_3 . В подальшому вищезазначену помилку виправлено відповідно до даних виконавчого листа та заяви стягувача ОСОБА_3 Щодо зазначеної дати пред'явлення виконавчого документа на виконання у постанові про відкриття виконавчого провадження, то також була допущена технічна помилка: замість 24.02.2011 р. помилкового була вказана дата 28.02.2011 р. (а.с. 47-50)
Після проведення відповідних перевірок вказані недоліки виправлені шляхом винесення постанов про виправлення помилки у процесуальному документі. (а.с. 87-92,99-110)
Таким чином судом встановлено, що державним виконавцем було відкрито виконавче проваджнення відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначені скаржником помилки в іменах та датах, допущені у постановах про відкриття виконавчих проваджень ВП № 24880911 від 28.02.2011 р., ВП № 28877957 від 16.08.2011 р., ВП № 25037252 від 02.03.2011 р., ВП № 24881208 р., є технічними помилками, які є несуттєвими, не впливають на їх законність та строки виконання рішення суду, на час винесення рішення судом, є виправленими в передбачений законом спосіб, постанови про виправлення описок, на час винесення рішень є чинними, в перебаченому законом порядку ніким не оскаржувались. Наявність зазначених технічних помилок не тягнуть за собою скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень, які є законними та обґрунтованими.
А тому скарга в частині скасування зазначених постанов про відкриття виконавчого провадження є необґрунтованою , а тому не підлягає задоволенню.
Щодо винесення постанов про накладення арештів на кошти та рухоме і нерухоме майно боржника.
У пункті 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей57,58 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» 606-XIV від 21.04.1999 року встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника. Уразі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається такожна належне боржнику інше майно, за винятком майна,на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» 606-XIV від 21.04.1999р арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» 606-XIV від 21.04.1999 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Так судом встановлено, що постановою від 28.02.2019 р. про накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_1 , які знаходяться на рахунках в банківських установах, накладено арешт на банківські кошти боржника.(а.с. 54)
Зазначені постанови про накладення арешту на кошти направлені на виконання до банківських установ та для відома боржнику ОСОБА_1 28.02.2019 р. за вих.. № 6640
Згідно заяв ОСОБА_1 від 04.04.2019 р. та 06.06.2019 р. про зняття арешту з коштів, які зараховуються як заробітна плата(а.с. 69-70,79), 15.04.2019 та 11.06.2019 знятий арешт з коштів, які знаходяться на рахунках в ПАТ «Укрексімбанк» та ПАТ КБ «Приватбанк»(а.с. 71-42,75).
Згідно відповідей інших банківських установ арешт на кошти боржника не накладався в зв'язку з відсутністю відкритих рахунків. .(а.с. 56-68)
Таким чином, на час розгляду скарги арешт на кошти боржника ОСОБА_1 скасовано самим державним виконавцем , а тому нема законних підстав повторно його скасовувати.
Крім того відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 має у власності нерухоме майно : квартиру АДРЕСА_1 (а.с.76)нежитлове вбудоване приміщення, (а.с. 76),
Крім цього 28.02.2019р. державним виконавцем Білевич Н.С. повторно винесена постанова про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру нерухомого майна арешт був накладений тільки на конкретні об'єкти нерухомого майна ( житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 ), яке належить боржнику ОСОБА_1 , а не на все нерухоме майно з метою примусового виконання рішення суду.(а.с. 78,80-81)
Крім того, згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 31.03.2011р. термін дії арешту рухомого майна був встановлений до 31.03.2016 р., тобто станом на 28.02.2019 р. арешт рухомого майна вже не діяв.(а.с.7)
Постанова про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно направлена на виконання до ТСЦ № 5945 МВС України в Сумській області та для відома боржнику ОСОБА_1 28.02.2019 р. за вих.. № 6619.
Таким чином судом встановлено що постанова про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно боржника ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства і винесена у відповідності до нього а дії державного виконавця щодо арешту належного боржникам майна, вчиненні відповідно до вимог статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку щодо необхідності відмовити в задоволенні скарги в даній частині.
Керуючись ст.ст. 186, 260, 353, 447 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» 606-XIV, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги на рішення Шосткинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м Суми) про визнання незаконними та скасувати: постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 24880911 від р.; постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 28877957 від 16.08.2011 р.; постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 25037252 від 02.03.2011 р.; постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 24881208 від р.; постанову державного виконавця про арешт майна боржника накладеного у виконавчому провадженні № 24880911 від 28.02.2019 р.; постанову державного виконавця про арешт коштів боржника накладеного у виконавчому провадженні № 24880911 від 28.02.2019 р.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.П.Євдокімова