Справа № 201/3193/20
Провадження №1-кс/201/1259/2020
Іменем України
08 квітня 2020 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 27.03.2020р. (ЖЕО № 10392),
03.04.2020р. представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 (діє на підставі ордеру від 06.01.2020р.) звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з даною скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважену особу СВ Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відомості за заявою про вчинення кримінального злочину від 27.03.2020р. до ЄРДР (ЖЕО № 10392) за попередньою кваліфікацією за ч.ч. 2, 4 ст. 358 КК України.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 27.03.2020р. ОСОБА_3 надала до Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області письмову заяву про кримінальний злочин, учинений приватним нотаріусом Дніпровського МНО ОСОБА_5 , який підлягає під кваліфікацію ч.ч. 2, 4 ст. 358 КК України. Всі обставини по факту скоєного кримінального злочину детально було викладено в вищезазначеній заяві. Дану заяву було зареєстровано в черговій частині Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області в ЖЕО № 10392. Проте, станом на момент подання скарги до суду, заява про вчинення кримінального злочину до ЄРДР не внесена.
Заявник адвокат ОСОБА_4 надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності у зв'язку із запровадженням особливого режиму суду через карантин, вимоги скарги підтримав та просив їх задовольнити, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв'язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
З матеріалів скарги встановлено, що 27.03.2020р. ОСОБА_3 звернулася до Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області із заявою про кримінальний злочин за ознаками, передбаченими ч.ч. 2, 4 ст. 358 КК України, яка була зареєстрована в ЖЄО за № 10392 від 27.03.2020р.
Як видно зі змісту скарги та заяви, в поданій заяві про кримінальне правопорушення заявниця просила внести відомості до ЄРДР по факту вчинення кримінального правопорушення приватним нотаріусом Дніпровського МНО ОСОБА_5 під час здійснення нотаріальних дій.
На час розгляду даної справи доказів внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 27.03.2020 року суду надані не були.
Згідно ст. 9 та ст. 214 КПК України слідчий, прокурор після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування під час якого прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 порушує її права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин уповноваженою особою Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в заяві ОСОБА_3 від 27.03.2020р. безпідставно не внесені до ЄРДР, слід дійти висновку, що вимога про зобов'язання уповноваженої особи Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування підлягає задоволенню.
Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016р. № 139, затверджене Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього (далі - Положення № 139).
Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 139, а тому не підлягають задоволенню вимоги заявника про зобов'язання ввести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною ним - ч.ч. 2, 4 ст. 358 КК України.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню шляхом зобов'язання уповноваженої особи Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 27.03.2020р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, суд, -
Скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 27.03.2020р. (ЖЕО № 10392) - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 27.03.2020р. (реєстраційний № ЖЄО 10392 від 27.03.2020р.) та надати відповідний витяг з ЄРДР.
В задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1