Справа № 175/2550/18
Провадження № 1-кп/175/153/18
Ухвала
Іменем України
13 квітня 2020 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальні провадження № 12018040440000675 і № 12018040440001348 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Дніпропетровськ, громадянки України,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,
встановив:
При оголошенні перерви у зв'язку з повторною неявкою свідків обвинувачення і продовження карантину до 24 квітня 2020 року через коронавірус COVID-19, прокурор заявив письмове клопотання про продовження на 60 днів дії строку тримання ОСОБА_6 під вартою, в якому, з посиланням на практику ЄСПЛ, вказує на наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який не змінився.
Захисник заперечував проти клопотання та просив обрати підзахисній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на його думку, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , яка позитивно характеризується директором Громадської організації «Милосердя-Дніпро», в реабілітаційному центрі якої ОСОБА_6 перебувала з 25.10.2019 року та приймала активну участь як волонтер центру в організації благодійних заходів. Також надав клопотання директора цієї організації про подальше взяття обвинуваченої на поруки у відповідності до ст.47 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника та зауважила, що як ВІЛ-інфікована особа не отримує лікування в умовах ДУ «Дніпровська УВП № 4».
Обсудивши заявлені клопотання, суд дійшов наступного.
За приписом частини 3 статті 331 КПК України… до спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про… продовження запобіжного заходу, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров'я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.
Європейський суд з прав людини вважає, що при вирішенні питання про необхідність попереднього ув'язнення особи, вагомою підставою для цього є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, в якій він зазнає судове переслідування…, особистості обвинуваченого, його моральними переконаннями.
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття та тримання особи під варту має бути необхідним для забезпечення його присутності в суді… (рішення у справі «Хайредінов проти України»).
Судом установлено, що у підготовчому судовому засіданні 20 листопада 2019 року встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим обвинуваченій ОСОБА_6 обранозапобіжний захід у вигляді тримання під вартою,строк якого неодноразово продовжувався, останній раз до 18 квітня 2020 року.
Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням об'єктивних причин, які не дозволяють закінчити судовий розгляд до спливу цього строку, враховуючи, що продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим.
Цей ризик не дозволяє застосувати до обвинуваченої ОСОБА_6 альтернативні (інші) види запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт, які, на думку суду, не здатні забезпечити її належну процесуальну поведінку, оскільки вона як особа, яка раніше реально відбувала покарання у виправній установі, усвідомлює передбачену законом відповідальність, що загрожує їй у разі доведеності вини за вчинення інкримінованих умисних середньої тяжкості злочинів проти власності, а тому може переховуватися від суду, що фактично й мало місце до її розшуку, тобто може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Питання звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України судом не вирішується, а тому надане захисником клопотання ніяким чином не впливає на розгляд клопотання про дію запобіжного заходу.
Посилання обвинуваченої на незадовільний стан здоров'я, який з її слів перешкоджає утриманню в установі виконання покарання, не підтверджені будь-якими доказами, а тому судом залишаються поза увагою.
У зв'язку з викладеним не підлягає задоволенню клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на альтернативний.
Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -
ухвалив:
У судовому провадженні оголосити перерву до 15.30 години 05 травня 2020 року. Резервним днем судового засідання визначити 14 травня 2020 року о 12.00 годині.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченій ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком до 18 квітня 2020 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 11 червня 2020 року.
Клопотання захисника ОСОБА_4 і обвинуваченої ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП № 4».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1