печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60789/19-к
25 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
У листопаді 2019 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
У вимогах даного клопотання суб'єкт звернення просить, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2019 провадження (№ 757/19470/19-к) на розрахункові рахунки.
В обґрунтування вказаного клопотання особа, яка заявила його вказує, що накладений арешт є безпідставним обмеженням власника у користуванні своїм майном, застосований захід забезпечення кримінального провадження не відповідає критеріям, які передбачені ст. 98 КПК України, а тому вважають, що потреба у його застосуванні відпала.
У судове засідання особа, якою подано клопотання не з'явилась, про місце і час розгляду клопотання повідомлялась належним чином. Через канцелярію суду адвокатом подано заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України (Офісом Генерального прокурора) здійснюється процесуальне керівництво, а Головним слідчим управлінням Національної поліції України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002145 від 05.10.2015, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2019 провадження (№ 757/19470/19-к) накладено арешт, зокрема, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ), які відкриті у Київській регіональній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 322904): № НОМЕР_2 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ) (відкр 23.07.2018), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, встановивши заборону розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунах, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету .
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Оскільки, при накладенні арешту слідчий суддя вказував на достатність підстав вважати, що майно, відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, та з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту на майно.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слід також зазначити, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002145 від 05.10.2015 здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає, зокрема конфіскацію майна, а також з урахуванням того, що доказів, про те що, в органу досудового розслідування відпала потреба у накладеному арешті, слідчому судді не надано, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на вказане майно, оскільки він накладений обґрунтовано з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1