ЄУН 174/36/20
н/п 1-кп/174/ 32 /2020
13 квітня 2020 року м.Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4
захисника- ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019040000000911 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с.Дубово Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, освіта повна загальна середня, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він 09 листопада 2019 року, приблизно о 21 годині 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (1.88%) та керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , в темний час доби здійснюючи рух по сухому покриттю проїзної частини дороги вул. Промислової у м.Вільногірськ Дніпропетровської області з боку вул.Гагаріна у напрямку вул.Привокзальної, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, проявляючи злочинну самовпевненість, минаючи лівостороннє заокруглення проїзної частини дороги вул.Промислової, яке малося за напрямком його руху, при цьому слідуючи зі швидкістю не менш як 73-76 км/год., яка перевищує дозволену швидкість руху на даній ділянці дороги населеного пункту м. Вільногірськ, не врахував дорожню обстановку та не обрав безпечної швидкості руху свого транспортного засобу, внаслідок чого втратив контроль над керуванням автомобілем «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 та приблизно о 21 год. 20 хв. 09 листопада 2019 року, поблизу будівлі № 22 по вул. Промисловій м.Вільногірськ, в стані бокового заносу, перетнувши зустрічну смугу руху, виїхав за межі проїзної частини дороги ліворуч відносно напрямку його руху, де правою боковою частиною здійснив наїзд на задню частину автомобіля марки «IVECO 3510», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебував у нерухомому стані за межами проїзної частини дороги вул. Промислової.
Після наїзду на автомобіль «IVECO 3510»водій ОСОБА_6 покинув місце пригоди.
Своїми діями водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 2.9. а), 12.4, 12.9. б), а також п. 12.1. Правил дорожнього руху України .
Невиконання водієм ОСОБА_6 вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажиру автомобіля «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , спричинені тяжкі тілесні ушкодження , які знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 21 год. 20 хв. на передньому пасажирському місці автомобіля.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою відносно обвинуваченого на 60 днів мотивуючи тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, або без такого, а тому усвідомлюючи, що суд може обрати найсуворішу міру покарання, передбачену санкцією ч.2 ст.286 КК України, може переховуватися від суду. Про наявність даного ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить також те, що водій ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та скоївши дорожньо-транспортну пригоду, відразу ж місце дорожньо-транспортної пригоди покинув.
Також підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони фактично своїми показаннями, а експерти висновками експертиз, окрім іншого, доводять, а експерти доводитимуть, вину ОСОБА_6 . Також загибла ОСОБА_9 зі своєю родиною проживала у тому ж багатоквартирному будинку, що й підозрюваний ОСОБА_6 , що свідчить про можливість підозрюваного незаконно впливати на потерпілих. Крім того, підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник ОСОБА_5 , заперечує проти клопотання прокурора мотивуючи тим, що ризики, зазначені прокурором, ним не доведено оскільки доказів на підтвердження не надано, обвинувачений не вчиняв будь-яких дій, направлених на вплив на потерпілого, останній з такими заявами не звертався, висновки експертів знаходяться в матеріалах справи, тому вплинути на останніх він також не може, смерть потерпілої настала на місці події і надати їй допомогу він не міг, бо сам був без свідомості і у такому стані був знайомими доставлений додому, що підтвердили допитані в судовому засіданні свідки. На даний час обвинувачений потребує лікування, яке не може отримати в умовах слідчого ізолятору. Просить у задоволенні клопотання відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника, пояснив, що на даний час у нього погіршився стан здоров'я, він потребує лікування, яке в умовах слідчого ізолятору йому не надають оскільки немає чим лікувати. Не має наміру переховуватися від суду та здійснювати вплив на інших учасників судового процесу.
Потерпілий ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав.
Вислухавши думку учасників, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України 10.11.2019 року .
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20.11.2019 р. відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.01.2020 р., який продовжено тим самим судом до 29 січня 2020 року, та в послідуючому продовжено Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, останнього разу на строк до 30.04.2020 року.
Підставою для обрання та продовження вказаного запобіжного заходу слідчим суддею на досудовому слідстві та судом , слугувало наявність обґрунтованої підозри та в послідуючому пред'явлення ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та наявність доведеного ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливості переховування обвинуваченого від органів досудового слідства та суду зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його винуватості.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Таким чином,враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину при обтяжуючих покарання обставинах, за який законом передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його винуватості, відсутності у обвинуваченого постійного місця роботи та легальних джерел доходів, суд дійшов висновку, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який був підставою для обрання та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшився, і запобігти вказаному ризику застосуванням до обвинуваченого менш суворих запобіжних заходів неможливо, судовий розгляд даного кримінального провадження триває, тому зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав та основоположних свобод (п.35 Рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції від 26.06.1991 р.), строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою слід продовжити на 60 днів.
Разом з тим, інші ризики, зазначені прокурором у клопотанні, суд вважає недоведеними, оскільки будь-яких об'єктивних даних на їх підтвердження прокурором не надано і ці ризики не були підставою для обрання та продовження обвинуваченому вказаного запобіжного заходу .
Суд не входить в оцінку факту залишення обвинуваченим місця події, на що вказує прокурор в обґрунтування клопотання, і що заперечує сторона захисту, оскільки ці обставини при розгляді справи по суті підлягають оцінці судом в порядку ст.ст. 89, 374 КПК України, тобто під час ухвалення судового рішення по суті справи.
Також, суд критично оцінює твердження обвинуваченого та його захисника щодо неможливості подальшого утримання ОСОБА_6 під вартою за станом здоров'я, оскільки доказів на підтвердження цих обставин останніми не надано, а згідно з листом начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Дніпропетровській та Донецькій областях від 04.03.2020 р., ОСОБА_6 знаходиться на стаціонарному лікуванні в Дніпропетровській міській медичній частині № 4 під наглядом медичних працівників, в повному обсязі отримує симптоматичну терапію та за станом здоров'я може перебувати під вартою.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, суд, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, не визначає заставу у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 184, 193, 194, 197, 199 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на строк 60 днів, тобто до 11 червня 2020 року включно.
В решті вимог - відмовити.
Строк дії ухвали - до 11 червня 2020 р. включно.
На ухвалу на протязі 7 днів з дня її проголошення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Головуючий - суддя: підпис ОСОБА_1