ЄУН 174/260/20
н/п 3/174/89/2020
10 квітня 2020 року м.Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Борцова А.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ст.44-3 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Вільногірську Дніпропетровської області, громадянки України, мешкає по АДРЕСА_1 , продавця ТОВ «АНТ»,-
якій згідно ст.268 КУпАП роз'яснені її права та обов'язки,-
Згідно з протоколом серії АПР18 458277 від 23.03.2020 року складеного ДОП Вільногірського ВП Тєрєховим А.С., 23.03.2020 р. о 13.30 год., ОСОБА_1 в м.Вільногірську Дніпропетровської області, знаходилася на своєму робочому місці в магазині «АНТ» по вул.Молодіжна,32, без засобів особистої гігієни, без марлевої маски та перчаток, чим порушила вимоги підпункту 3 п.2 Постанови КМУ від 11.03.2020 р.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.44-3 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала і пояснила, що вона є найманим працівником, працює продавцем на підставі трудової угоди в магазині ТОВ «Ант». 23.03.2020 р. прийшла на роботу о 13.30, її робоча зміна починається з 14.00. Знаходилася в торговому приміщенні, але не за прилавком, покупців не обслуговувала. Маску та печатки, яким була забезпечена роботодавцем, ще не одягнула. В цей час до приміщення зайшов дільничний ще з двома чоловіками, попросив її підійти ближче, а коли наблизилася до них зі сторони прилавку, її почали знімати та дільничний склав протокол.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю по наступним підставам.
Так, відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Статтею 44-3 КУпАП передбачено, що відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Як вказано у справах «Малофеева проти ОСОБА_2 » (рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673/04) та «Карелін проти ОСОБА_2 » (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейського суду з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За змістом вимог ст.256, ч.1 ст. 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.п.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами від 16 березня 2020 року), на яку посилається посадова особа при складенні протоколу, забороняється з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 23.03.2020 р. до вищевказаної постанови внесено зміни, якими термін дії карантину продовжено до 24.04.2020 р.
Таким чином, вказаною нормою передбачено заборону суб'єктам господарювання здійснювати діяльність, яка пов'язана з прийманням відвідувачів, крім певних видів діяльності, зокрема, роздрібної торгівлі продуктами харчування, яка може здійснюватися за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту без застосування яких приймання відвідувачів не можливо.
Разом з тим, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, доказів того, що ОСОБА_1 є відповідальною особою в розумінні п.п.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, яка несе відповідальність за забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту, матеріали справи не містять.
До того ж, остання факт знаходження на робочому місці без захисних засобів заперечує, стверджуючи, що прийшла до магазину до початку зміни, покупців не обслуговувала, за прилавком не знаходилася, була забезпечена роботодавцем захисними засобами, але не встигла одягнути маску та рукавички до приходу працівника поліції, і будь-яких доказів зворотного, матеріали справи також не містять.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки достатніх, допустимих та безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП при обставинах, зазначених у протоколі, яким визначаються межі даного судового розгляду, суду не надано, її винуватість у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена, то склад правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, в її діях відсутній, а провадження по справі підлягає закриттю.
Судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ст.ст. 40-1, п.1 ст. 247, ст.44-3, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя: підпис А.А.Борцова