ЄУН 174/261/20
н/п 3/174/90/2020
10 квітня 2020 року м.Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Борцова А.А., розглянувши матеріал, який надійшов з Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ст.185 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який наодився в м.Вільногірську Дніпропетровської області, громадянина України, навчається Кам'янське професійне училище, 3 курс, зареєстрований по АДРЕСА_1 , -
якому згідно ст.268 КУпАП роз'яснені його права та обов'язки,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 284921 від 06.04.2020 року, складеного начальником СРПП №4 Вільногірського ВП Семеновим Г.М., 09.03.2020 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись на вул.Промислова м.Вільногірська, палив тютюнові вироби - сигарети, побачивши працівника поліції, намагався втекти, на неодноразові вимоги зупинитися та не тікати, не реагував, тим самим вчинив злісну непокору законної вимозі працівників поліції.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою кваліфіковані за ст.185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив що разом з приятелем палили сигарети біля приміщення покинутого цеху по вул.Промислова, побачили поліцейських і стали тікати, так як злякався, бо при собі був каннабіс. Їх наздогнали, каннабіс вилучили, його затримали та склали протокол.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю по наступним підставам:
Так, відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 р. « Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Разом з тим, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він палив на вулиці та намагався втекти від працівників поліції, які його помітили, чим вчинив злісну непокору їх вимогам.
Однак, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що разом з приятелем палив біля покинутого промислового приміщення, і іншого в судовому засіданні не встановлено. Ці дії самі по собі не являються неправомірними, а у протоколі об'єктивна сторона правопорушення належним чином не конкретизована, оскільки не зазначено, у чому саме полягала неправомірність поведінки ОСОБА_1 і які саме обставини давали поліцейським підстави для його переслідування, що ставить під сумнів законність послідуючих вимог поліцейських до ОСОБА_1 зупинитися, і відповідно до ст.62 Конституції України, ці сумніви суд тлумачить на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Також, до протоколу не долучені будь-які докази, на підтвердження винної поведінки ОСОБА_1 (пояснення свідків, тощо), а рапорти поліцейських не можуть слугувати достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Європейський суду з прав людини у справах «Малофеева проти ОСОБА_2 » (рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673/04) та «Карелін проти ОСОБА_2 » (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За змістом вимог ст.256, ч.1 ст. 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, оскільки об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, в діях ОСОБА_1 при складенні протоколу не конкретизована, достатніх, допустимих та безсумнівних доказів вчинення останнім вказаного правопорушення при обставинах, зазначених у протоколі, яким визначаються межі даного судового розгляду, матеріали справи не містять, то склад правопорушення, передбачений ст.185 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутній, а провадження по справі підлягає закриттю.
Оскільки будь-яке стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір з нього стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 40-1, 185, п.1 ст.247, ст.284 КУпАП,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя: підпис А.А.Борцова