Справа № 2-777/11
13 лютого 2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Ханберовій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення, виселення, зняття з реєстрації. -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору №DNHLGB00000416 від 27.09.2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 84 315 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.09.2015 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відмоткам, комісією, а також інші витрати. В порушення умов договору та закону відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, в наслідок чого станом на 20.03.2009 року відповідач має заборгованість у розмірі 65 800,20 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом - 60 659,21 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 1 304,76 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 154 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 487,04 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 уклав з банком договір іпотеки № DNHLGB00000416 від 27.09.2005 року, за яким відповідач надав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач просить в рахунок погашення заборгованості відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором в розмірі 65 800,20 доларів США, звернути стягнення на вказану квартиру шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених дій, необхідних для продажу предмета іпотеки; виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаній квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входить питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири. Стягнути судовий збір в розмірі 1708 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, в окремій заяві, поданій до суду просив розглянути справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, 27.09.2005 року між ОСОБА_1 та «ПРИВАТБАНК», був укладений кредитний договір № DNHLGB00000416.
Відповідно до п.1.1. кредитного договору банк надав ОСОБА_1 в кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії шляхом видачі готівки у розмірі 84 315 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.09.2015 року для купівлі квартири.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 уклав з банком договір іпотеки № DNHLGB00000416 від 27.09.2005 року, за яким відповідач надав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
За п.1. договору іпотеки предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.6. цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель мас право в разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.
В судовому засіданні встановлено, шо відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував умови кредитного договору, в зв'язку з чим має прострочену заборгованість.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Згідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановленим іпотечним договором, іпотекодержатель має право дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
У відповідності до ст.33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.
Відповідно до ст. 572 ЦК України кредитор (іпотекодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Згідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлено, що станом на 20.03.2009 року відповідач має заборгованість у розмірі 65 800,20 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом - 60 659,21 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 1 304,76 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 154 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -487,04 доларів США.
Таким чином, право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, право вибору способу реалізації предмета іпотеки наведеними положеннями договорів та чинного законодавства надано саме у даних правовідносинах позивачу. Питання щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовано сторонами договору у договірному порядку, згідно якого банк має право звернути стягнення на заставлене майно на підставі рішення суду. Тобто, при укладенні вказаного договору іпотеки відповідач погодився з тим, що у разі порушення ним зобов'язання за Кредитним договором, забезпеченого іпотекою, можливо бути звернено стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду і, підписуючи цей договір, він виявив своє волевиявлення на виконання обов'язків за цим договором та погодився з його умовами, що відповідало положенням ч.1 ст.590 ЦК України.
Як вбачається із вказаних кредитного договору та договору іпотеки, вони були підписані їх сторонами і на час їх підписання ними було досягнуто згоди з усіх істотних їх умов, на час укладання договорів сторони володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, волевиявлення учасників договорів було вільним та відповідало їхній внутрішній волі. Вказані договори в судовому порядку недійсними не визнавалися і тому звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку не суперечить умовам договорів.
З огляду на наведене, суд вважає такими, шо підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNHLGB00000416 від 27.09.2005 року в розмірі 65 800,20 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом - 60 659,21 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 1 304,76 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 154 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 487,04 доларів США, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.
При ухвалені рішення в частині вказаних позовних вимог суд бере до уваги роз'яснення п.п.41-42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року.
Разом з цим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про виселення відповідача та інших осіб з квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, із зняттям з реєстраційного обліку за вказаною адресою, зважаючи на наступне.
Як зазначено в роз'ясненнях, викладених в п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.3012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно з ч.4 ст.9, ст. 109 ЖК України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Разом з цим, як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш, ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону.
Позивач не надав доказів відправлення боржникові вимоги щодо невиконання умов кредитного договору, так само як і не надано доказів відмови боржника від виконання грошового зобов'язання та звільнення квартири. Тобто, тільки у разі невиконання вимоги про виконання порушеного зобов'язання у встановлений банком термін, у іпотекодержателя настає право вимоги до боржника про звільнення квартири, яка є предметом іпотеки. Тому вказані позовні вимоги про виселення та зняття з реєстрації є передчасними. Крім того, суду позивачем не надано доказів того, які саме особи, крім відповідача, проживають та зареєстровані у вказаній квартирі, зважаючи також на те, що відповідач зареєстрований за іншою, ніж спірна квартира, адресою, що підтверджується матеріалами цивільної справи.
Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1738 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11,60, 212-215,224-226 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення, виселення, зняття з реєстрації -задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNHLGB00000416 від 27.09.2005 року в розмірі 65 800,20 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом - 60 659,21 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - І 304,76 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 154 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 487,04 доларів США, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» понесені витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 1738 грн. 50 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Т.О.Кудрявцева