Справа № 755/4351/19
Провадження №2/755/792/20
"13" квітня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач, ОСОБА_3 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня подання позовної заяви до суду, у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з відповідачем стала проживати у фактичних шлюбних відносинах з 2013 року. Шлюб зареєстровано не було. Від спільних відносин мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2016 році було припинено відносини з відповідачем і він став проживати окремо. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання на утримання сина, чим ставить її та дитину у скрутне матеріальне становище. Вона вимушена сама утримувати дитину, яка проживає разом з нею. ЇЇ усні звернення стосовно участі в утриманні дитини відповідачем залишаються без уваги. Відповідач має мінливий дохід, розмір якого їй невідомий, оскільки він приховує розмір свого доходу. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, надання їй необхідної освіти, медичного обслуговування, забезпечення її фізичного розвитку, підготовки до самостійного життя та становлення її як особистості. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Враховуючи рівень цін на продукти харчування, медикаменти, одяг, товари та послуги, необхідні для нормального розвитку дитини, вважає, що доцільним буде стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі. Вважає, що виходячи з обставини, що середня заробітна плата по м. Києву складає більше 13000 грн. щомісячно, відповідач працездатний, враховуючи інтереси дитини на достатній і гармонійний розвиток, вважає, що потрібно стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання спільної дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, що дасть можливість утримувати дитину.
27 листопада 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем було отримано 12 січня 2020 року. Позивачем вказаної ухвали отримано не було отримано, а конверт разом з даними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Відповідачем до суду відзиву на позовну заяву подано не було, позивачем додаткових пояснень також до суду подано не було.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 .
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 02.04.2014 р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 9 статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно з вимогами ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що позивач проживає разом з неповнолітньою дитиною, позивач самостійно здійснює догляд за неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, відповідач є особою працездатного віку, законодавчо на останнього покладено обов'язок забезпечення утримання та виховання власних дітей, у зв'язку з чим враховуючи вимоги ст. 182 Сімейного кодексу України, беручи до уваги те, що будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог відповідачем суду надано не було, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі по 3500,00 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, і до досягнення дитиною повноліття, що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та відповідатиме принципам розумності та справедливості.
Згідно ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 15 березня 2019 року.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 7, 141, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Києва, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 14.11.2008р. Броварським РВ ГУ МВС України в Київській області, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) про стягнення аліментів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 15 березня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: