Справа № 755/717/20
"20" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гончарука В.П.
з секретарем Гриценко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивував тим, що сторони з 05 серпня 2000 року знаходилися у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі сторони народили дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюбне життя не складається, кожен має протилежні погляди на життя. Просить розірвати шлюб.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просив слухати справу в його відсутність та наполягав на задоволенні позову.
Відповідача в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про визнання позову та наполягав на задоволенні позову.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 05 серпня 2000 року Лівобережним відділом шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, актовий запис № 688. (а.с. 4).
В шлюбі народили дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Шлюбні відносини припинені через постійні сварки, втрату взаємопорозуміння та поваги, на підставі цього виникнення неприязних відносин. Сторони спільно не проживають, не господарюють. Сім'я фактично розпалася і надалі спільне проживання і збереження сім'ї неможливо.
У відповідності зі ст. 112 ч.2 Сімейного Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу , якщо буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка і жінки і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
За положеннями ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оскільки відповідач позов визнає, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, сторони впевнені, що збереження сім'ї є неможливим, суд приходить до висновку, що їх шлюб підлягає розірванню.
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 просила суд в своїй заяві після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином суд задовольняє дану вимогу
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір немайнового характеру на користь позивача в сумі 840 грн. 80 коп.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 7-13, 76-81, 139, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 05 серпня 2000 року Лівобережним відділом шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, актовий запис № 688 - розірвати.
Змінити прізвище позивача « ОСОБА_1 » на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 березня 2020 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя: