Справа № 755/14897/19
"13" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гончарука В.П.,
за участі секретаря Гриценка О.І.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток у спільній сумісній власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частоку спільній сумісній власності. Просить суд визначити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/4 ідеальній частині квартири АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 . Підставою для звернення до суду став спір, який виник між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 , щодо витрат на утримання спірної квартири. Також звертає увагу на те, що відповідачі відмовляються у добровільному порядку визначити частки у спільній квартирі, чим перешкоджають позивачу вільно розпоряджатися, володіти та користуватися своїм майном.
Позивач та Представник позивача у судове засідання не з'явилися, хоча повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надали письмову заяву з прохання слухати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, хоча повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надали письмові заяви з прохання слухати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Причини неявки в судове засідання не повідомив.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
В судовому засіданні встановлено, що квартири АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 05 квітня 1993 року виданого Відділом приватизації житла Харківської районної держадміністрації згідно Розпорядження № 147 від 11 березня 1993 року.
Крім того. згідно Витягу з реєстру територіальної громади м. Києва від 28.08.2019 року за № 42449619, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають відповідачі по справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно частини 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
А у відповідності до частини 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Крім цього, відповідно до частини 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно ч. 1, 2 та 4 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
За ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України - у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності, коли відсутня можливість його відновлення.
Зі змісту п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року встановлено, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Враховуючи викладене у суду є законні підстави для визначення часток позивача та відповідачів в спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 по 1/4 частині за кожним.
Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток у спільній сумісній власності.
Питання, щодо стягнення судових витрат в межах даної цивільної справи було вирішено у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 355, 368, 370, 372 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток у спільній сумісній власності - задовольнити.
Визначити за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться у спільній сумісній власності.
Визначити за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться у спільній сумісній власності.
Визначити за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться у спільній сумісній власності.
Визначити за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться у спільній сумісній власності.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 1 024,53 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13 лютого 2020 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
Відповідачі:
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Суддя: