Номер провадження 2/754/3203/20 Справа №754/17307/19
Іменем України
10 квітня 2020 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Івченка В.А.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що сторони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03.03.2016, стягнуто на користь позивачки з відповідача на утримання доньки аліменти у розмірі 1/5частини від усіх видів доходів заробітку відповідача, щомісячно до закінчення навчання, однак на теперішній час відповідач злісно ухиляється від сплати аліментів та має заборгованість станом на 31.10.2019 в розмірі 97136,41грн. У зв'язку з викладеним, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 97136,41грн та пеню за прострочення сплати аліментів в період з 01.02.2018 по 31.10.2019 в сумі 16924,29грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06.12.2019 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
В судове засідання 10.04.2020 позивачка не з'явилась, надала суду заяву про слухання справи у її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи своєчасно сповіщений у встановленому законом порядку, а саме судовою повісткою, направленою рекомендованим листом за адресою зазначеною в позовній заяві, будь-яких заяв від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За згодою позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.
Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Судом установлено, що донька сторін проживають разом з матір'ю. Позивачка всі витрати по утриманню дитини несе одна, тому не має достатніх коштів для забезпечення витрат по задоволенню потреб дочки.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03.03.2016, стягнуто на користь позивачки з відповідача на утримання доньки аліменти у розмірі 1/5частини від усіх видів доходів заробітку відповідача, щомісячно до закінчення навчання дочки, починаючи з 25.01.2016.
На підставі виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Києва по справі № 2-2069/2016 від 15.03.2016, відкрито виконавче провадження Деснянським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 11.11.2019, ВП 51000584, виданий та підписаний головним державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вахрушевою Р.М., загальний розмір заборгованості становить 97136,41грн.
18.09.2018 Деснянським районним судом міста Києва ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів за період з 25.01.2016 по 31.01.2018 у розмірі 13949,06грн та за період з 27.01.2014 по 25.01.2016 у розмірі 7199,67грн. Виданий виконавчий лист від 08.11.2018.
Судом установлено, що ОСОБА_3 неналежним чином виконував свої зобов'язання по сплаті аліментів за період з 01.02.2018 по 31.10.2019 і має заборгованість в сумі 52011,22грн.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно із ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду. Розмір заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у цивільній справі №572/1762/15-ц неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання полягає у сприянні належному виконанню зобов'язання та стимулювання боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує лише до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватись на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.1991, визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
E = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) +……….(An х 1% х Qn), де:
E - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Згідно розрахунку, наданого позивачкою за період з 01.02.2018 по 31.10.2019 розмір пені складає 16924,29грн.
Суд погоджується із розрахунком позивача, оскільки розрахунок неустойки (пені) відповідає вимогам чинного законодавства, а саме вирахуваний в розмірі одного відсотка від суми за кожен місяць несплачених аліментів за кожен день прострочення. Крім того наданий розрахунок жодним чином не спростований відповідачем.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 16924,29грн.
Однак, що стосується позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості по аліментам в розмірі 97136,41грн, суд дійшов до висновку про відмову, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
При задоволенні судом позовних вимог про стягнення боргу по аліментам, фактично відбудеться подвійне стягнення однієї і тієї ж суми, оскільки вимога про стягнення аліментів з ОСОБА_3 вирішена шляхом ухвалення судового рішення, то повторне стягнення аліментів, якими є і заборгованість з їх сплати, не допускається.
Це пов'язано з тим, що відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
З урахуванням вимог діючого законодавства, суд вважає, що підстав для стягнення заборгованості по аліментам не має, оскільки всі питання щодо сплати аліментів за судовим рішенням вирішується державним виконавцем при виконанні судового рішення. У разі нездійснення державним виконавцем дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», діючим законодавством передбачено порядок оскарження такої бездіяльності.
Оцінивши докази по даній справі в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 768,40грн.
Керуючись статтями 182, 187, 194, 196, 197 Сімейного Кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", статтями 10-13, 44, 76-82, 89, 128, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період часу з 01.02.2018 по 31.10.2019 в сумі 16924,29грн (шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять чотири гривні) 29коп.
В позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40рн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2020.
Суддя В.В. Бабко