Справа № 211/2083/20
Провадження № 2/211/1360/20
13 квітня 2020 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Папарига В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про визнання права власності в порядку спадкування,-
встановив:
ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Коваленко І.М., звернулася до суду з позовом про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ѕ частки трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 послалася на те, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого 09.08.2006 року власниками трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак постановою приватного нотаріуса Криворізького нотаріального округу Дніпропетровської області у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування йому було відмовлено з посиланням на те, що на спадкове майно накладено арешт та немає можливості встановити склад спадкового майна в частині частки квартири. Посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_3 інші спадкоємці відсутні, він має право на отримання права власності в порядку спадкування після її смерті на частку вищевказаної квартири, що належала їй за життя і на частку яку вона фактично успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_4 , ОСОБА_2 просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на ѕ частки вищевказаної квартири.
Відповідно до положень п.п.3, 4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити в тому числі: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, згідно положень ч.5 ст. 177 ЦПК України, яка кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом, яке повинно відповідати вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду для захисту прав позивача стало те, що постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва у праві власності на спадкове майно, в зв'язку з тим, що на це майно накладено арешт, а також те, що його склад ( розмір частки, що належала померлій матері позивача не встановлений), в той же час в позовній заяві ставлячи питання про визнання права власності на ѕ частки спірної квартири, представником позивача не викладаються обставини та підстави накладення арешту на спірну квартиру з посиланням на відповідні докази, як і не зазначаються спосіб захисту прав позивача, який не суперечить закону при наявності накладеного арешту на спірну квартиру, не обґрунтовується з посиланням на докази також і визначена представником позивача частка квартири (частина якої знаходилася у спільній сумісній власності), на яку він просить суд визнати право власності позивача, а саме факт її належності за життя померлій ОСОБА_3 .
Крім того, в позовній заяві зазначена ціна позову 14 871 грн. з посиланням на витяг з реєстру прав власності станом на 09.08.2006 року, та зазначено, що сплачено судовий збір на суму 848,40 грн., в той же час долучено квитанцію про сплату судового збору на суму 840,80 грн..
Також, відповідно до положень п.9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Однак, в порушення вимог п.9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову, зазначена в позові станом на 09.08.2006 року, тому не може бути визнана судом такою, що є дійсною вартістю спірного майна на час звернення до суду з позовом, що позбавляє суд можливості визначитися при прийнятті позову щодо правильності розміру сплаченого судового збору.
Крім того, відповідно до положень ч.7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положеннями ст. 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката, як представника, є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно із ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За ч.4 ст. 19 ЦПК України малозначні справи підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно п.4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного провадження не можуть розглядатись справи у спорах щодо спадкування, а отже вказані справи не можуть визнаватись малозначними та відповідно представництво може здійснюватись виключно адвокатом чи законним представником.
Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження та не вважається малозначною, представником у суді може бути лише адвокат, однак даних про те, що ОСОБА_5 є адвокатом, матеріали позову не містять.
Згідно частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про визнання права власності в порядку спадкування, слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних вище недоліків, а саме позивачу необхідно уточнити позов привівши його у відповідність вимогам п.3,4,5 ч.3 ст. 175 ЦПК України за вищевказаними підставами, зазначивши при цьому дійсну ціну позову та відповідно в разі необхідності надати суду документи в підтвердження сплати судового збору виходячи з положень п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та надати копії документів в підтвердження того, що особа, яка підписала позов, а саме ОСОБА_5 є адвокатом.
При цьому, позивачу роз'яснюється, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175,177, 185, 315-318 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В. А. Папарига