Справа № 210/1158/20
Провадження № 2-а/210/26/20
іменем України
"08" квітня 2020 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Сільченко В. Є.
секретаря судового засідання Семко Н. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції м. Кривого Рогу сержанта поліції Нечаєва Валерія Валерійовича (50069, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серія ЕАК №2104499 від 13.02.2020 року,
ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора Управління патрульної поліції м. Кривого Рогу сержанта поліції Нечаєва Валерія Валерійовича (50069, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серія ЕАК №2104499 від 13.02.2020 року.
В обґрунтування позову посилається на те, що 13 лютого 2020 року близько 21 год. 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений відповідачем, який одразу обвинуватив ОСОБА_1 в тому, що проїжджаючи перехрестя він здійснив рух на забороняючий (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху. Не зважаючи на його та свідка, який перебував в транспортному засобі, пояснення на обвинувачення, а саме п.п. 8.11 ПДР (Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху), та не надавши жодного переконливого доказу який би підтверджував обвинувачення в порушенні ПДР, Поліцейський після перевірки його документів одразу ж виніс оскаржувану Постанову та наклав передбачене частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. З винесеною Поліцейським Постановою позивач не погоджуюся, у зв'язку з чим звертається до суду з даним позовом.
Відповідач надав на адресу суду відзив, згідно якого заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у позові. Надав технічний носій з місця розгляду справи про адміністративне правопорушення із відеозаписом факту правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву про можливість розгляду справи у його відсутність.
Відповідач повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання, проте у судове засідання не з'явився. Заяв про перенесення судового засідання не надавав.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У зв'язку з викладеним, суд доходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін, без фіксації судового засідання технічними засобами.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, технічний носій дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серія ЕАК №2104499 від 13.02.2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України та прийнято рішення про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень (а.с. 6).
Частиною 2 статті 122 КупАП передбачена відповідальність за проїзд на заборонний сигнал світлофора.
В даному випадку, згідно вказаної постанови, позивач здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Так, з технічного носія встановлено, що після зупинення транспортного засобу відповідач підійшов до позивача, представився згідно з п. 3 ст.18 ЗУ " Про Національну поліцію", після чого згідно з п.1.1 та п.2 ст.35 ЗУ "Про Національну поліцію" повідомив про те що ведеться відеофіксація та причину зупинки. Після чого попросив пред'явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, перейшов до розгляду справи, зачитав позивачу його права зазначені у ч.1 ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Після вказаних дій відповідачем було винесено оскаржувану постанову.
Крім того, з наданого технічного носія чітко встановлено, що позивач здійснює проїзд регульованого перехрестя вул. Волгоградська та вул. Одеська на забороняючий жовтий сигнал світлофора. Також, на оптичному диску додаються стоп кадри з відеозапису під назвою «Факт правопорушення» з яких детально вбачається вчинення позивачем порушення п.п. 8.7.3(ґ) ПДР України.
Крім того, суд не погоджується із посиланнями позивача на п. п. 8.10 ПДР України, оскільки з відеозапису вбачається, що при ввімкнені на світлофорі забороняючого жовтого сигналу світлофору позивач ще не перетнув стоп-лінію та мав змогу зупинитися не вдаючись до екстреного гальмування. Також відповідно до п.п. 2.3(6) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Тобто побачивши зелений миготливий сигнал світлофора позивач повинен був оцінити дорожню обстановку та прийняти міри для недопущення порушення ПДР України.
Також, з відеозапису встановлено, що позивачем було надано особисті пояснення, він здійснив телефонний дзвінок, будь-яких інших клопотань не заявлено.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин суд вважає рішення відповідача про винесення постанови відносно позивача правомірним, оскільки судом достовірно встановлений факт наявності в його діях порушення п. 8.7.3 (ґ) ПДР України та правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу відповідно до санкції частини 2 статті 122 КУпАП.
У зв'язку з викладеним, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 268, 286 КАС України, ст.ст. 121, 222, 258, 268 КупАП, суд-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції м. Кривого Рогу сержанта поліції Нечаєва Валерія Валерійовича (50069, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серія ЕАК №2104499 від 13.02.2020 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в десятиденний термін з дня його проголошення.
Суддя: В. Є. Сільченко