Справа № 199/6478/18
(1-кп/199/39/20)
іменем України
13 квітня 2020 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017040630000745, під № 12018040630001360 та під № 12019040630000212, за обвинуваченням ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпрі, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України,
Ухвалою суду від 10 березня 2020 року запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою було продовжено на строк до 08 травня 2020 року.
В судовому засіданні захисником ОСОБА_5 заявлене клопотання про заміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Клопотання обґрунтовується тим, що перебуваючи під вартою обвинувачений наражається на небезпеку захворіти на корона вірус, що може потягти за собою смерть останнього від інших наявних захворювань. Наголошує на тому, що обвинувачений тривалий строк утримується під вартою, є особою з інвалідністю.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання захисника, оскільки наявні підстави для подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного:
За ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 , який є особою раніше неодноразово судимою за вчинення тяжких умисних корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні нових тяжких злочинів, за які, у разі доведеності його вини, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, і за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд виходить з того, що під час судового розгляду у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018040630001360, обвинувальний так за яким надійшов до суду раніше, ОСОБА_4 вже замінювався запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, однак останній обвинувачується у вчиненні нового тяжкого злочину після прийняття такого рішення. Враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України суд вважає більш м'які запобіжні заходи такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Суд також враховує, що обвинувачений має третю групу інвалідності і за медичною довідкою Медичної частини Філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» потребує оперативного лікування (планового) в умовах судинної хірургії, травматології. Разом з тим, на цей час у суду відсутні підстави для висновку про те, що такі медичні послуги не можуть бути надані обвинуваченому за умови утримання його під вартою (в тому числі шляхом надання відповідного погодження суду), і на ці ж захворювання ОСОБА_4 страждав і до вчинення інкримінованих йому діянь. Таким чином, відомості щодо захворювань обвинуваченого висновків суду не спростовують, оскільки не скасовують наявність встановлених судом ризиків.
При цьому, попри тривалий строк утримання обвинуваченого під вартою, який враховується судом та зобов'язує суд більш ретельно перевірити підстави утримання обвинуваченого під вартою, суд не вбачає підстав для заміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, ґрунтуючись, окрім вищенаведених обставин, і на характері пред'явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку та виправдовує перевагу суспільного інтересу над принципом поваги до особистої свободи обвинуваченого. Окрім цього, саме позиція сторони захисту (зайнятість та неявки захисника ОСОБА_7 і зволікання з наданням суду доказів сторони захисту) обумовлює затягування строку винесення остаточного рішення в справі.
Доводи сторони захисту судом відхиляються, оскільки у суду відсутні підстави для обґрунтованого висновку про те, що перебуваючи під вартою обвинувачений має більший ризик заразитися інфекційним захворюванням, ніж поза межами Державної установи. Такі доводи захисника не є підставою для заміни запобіжного заходу на більш м'який.
Таким чином, підстави для заміни обвинуваченому запобіжному запобіжного заходу на більш м'який відсутні і відповідне клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 201, 331, 350 КПК України, суд
У задоволені клопотання захисника ОСОБА_5 про заміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Головуючий:
13.04.2020