18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
07 квітня 2020 року м. Черкаси справа № 925/52/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем судового засіданняВініченко О.Б., за участі представників сторін:
від позивача:Савоста С.В.(по довіреності),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарськогосуду Черкаської області у місті Черкаси справу №925/52/20
за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
до Черкаської міської ради
про визнання права власності за набувальною давністю,
ПАТ "Черкасиобленерго" звернулось з позовною заявою в Господарський суд Черкаської області до Черкаської міської ради, в якій просить суд, визнати за набувальною давністю право власності за публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» (18002, м.Черкаси, вул. Гоголя, 285, код за ЄДРПОУ 22800735) на закриту трансформаторну підстанцію ЗТП-461, яка знаходиться за адресою: вул. Добровольського, 5, м. Черкаси.
В судовому засіданні 03.03.2020 року представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, направив відзив від 23.01.2020 року з цього приводу.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.01.2020 року призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, строк розгляду справи№925/52/20 закінчився, тому суд розглядає справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє у задоволені позовуз наступних правових підстав та мотивів.
З матеріалів позову вбачається, що в м. Черкаси по вул. Добровольського, 5 знаходиться закрита трансформаторна підстанція №461,будівлею якої починаючи з 80-х років по сьогоднішній день безперервно користується ПАТ «Черкасиобленерго».
ЗТП-461 ремонтується та обслуговується коштами ПАТ «Черкасиобленерго», у будівлі ЗТП встановлено обладнання ПАТ «Черкасиобленерго».
Для здійснення технічного нагляду за трансформаторами, що знаходяться у середині будівлі та є об'єктами підвищеної небезпеки, працівниками ПАТ «Черкасиобленерго» 15.09.2003 року розроблено паспорт трансформаторної підстанції №461, що є внутрішнім документом товариства.
Відповідно до даних паспорта ТП-461 у будівлі ЗТП в 1986 році встановлено 2 трансформатора (1-й трансформатор має інвентарний №338491, 2-йтрансформатор - №803880).
Будівля ЗТП-461 задіяна у схемі електропостачання великого числа споживачів, серед яких Черкаський державний технологічний університет, ТОВ «Піца-сервіс», ПП «Майстер НМК», ПП Бурлай М.В. , ПП Міняйло В.В. , ПП Немцов О.В., ФОП Задорожня І.М., ПП Дігтяр О.Б., ГБК «Харчовик», Департамент освіти та гуманітарної політики, КП «Черкасиводоканал», КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», ТОВ «Преса ОТ і ДО», ТОВ «Укрпрес», ТОВ «Черкасихліб ЛТД», ПП «Хотей торг», ПП «Лісм», інші підприємці та мешканці будинків, що знаходяться поруч.
Як доказ підтвердження, що саме за допомогою цієї ТП здійснюється електропостачання та розподіл електроенергії,укладено договори з Черкаський державний технологічний університет та ТОВ «Черкасихліб ЛТД» (копії додаються).
З метою забезпечення надійного та безперебійного електропостачання споживачів ПАТ «Черкасиобленерго» з 1986 року добросовісно встановило трансформатори у будівлю, користується нею, відкрито та безперервно володіє майном до цього часу, несе значні витрати з утримання його належного технічного стану та експлуатації з метою забезпечення постачання електричної енергії кінцевим споживачам. За даними позивача будівлю побудовано ще у 1974 році.
Інформація щодо відкритого та безперервного володіння ЗТП-461 підтверджується проведеними ремонтами ЗТП-461, інформація про які міститься у створеному паспорті ЗТП, так 04.09.2006 року було проведено ошиновку Т-2, 01.07.2013 року ремонт м'якої покрівлі.
Працівниками ПАТ «Черкасиобленерго» неодноразово проводиться ревізія обладнання, що встановлено у ЗТП, зокрема 26.07.2005, 21.08.2006, 07.10.2008, 29.09.2011,07.08.2012, 15.05.2013, 13.05.2016,27.06.2018.
07.10.2008 року проведено іспит устаткування підвищеною напругою та змінюванням опору контуром заземлення, що підтверджується даними пункту 2 розділу II Паспорту ЗТП-461, 27.06.2018 року проведено випробування обладнання, перевірено стан заземлення та з'єднання, заміряно опір контуру заземлення, 15.05.2013 року перевірено стан електродіодів заземлення та з'єднання, 20.11.2018 року встановлено сигналізацію на будівлю ТП-461.
Листом від 05.04.2019 року №7242-01-18 Черкаської міської ради підтверджено, що на балансі територіальної громади м. Черкаси, Черкаської міської ради, департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради не перебуває ЗТП-461.
Таким чином, ПАТ «Черкасиобленерго», яке наразі є єдиним підприємством на території Черкаської області, що здійснює розподіл електричної енергії, більше 30 років відкрито, безперервно володіє ЗТП-461 до цього часу, проводить її ремонт, обслуговування та утримання в належному стані для безперебійного забезпечення споживачів електроенергією.
Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати по відсутність у неї підстав для набуття права власності. Обладнання розміщене у будівлі ЗТП-461 є власністю позивача, а самою будівлею в якій розміщено обладнання позивач володіє з 1986 року.
За цих обставин, позивач просить суд визнати за набувальною давністю право власності за публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» (18002, м.Черкаси, вул. Гоголя, 285, код за ЄДРПОУ 22800735) на закриту трансформаторну підстанцію ЗТП-461, яка знаходиться за адресою: вул. Добровольського, 5, м.Черкаси.
23.01.2020 від відповідача надійшов відзив наступного змісту.
Визначаючи поняття «умови набуття права власності на чужі речі», Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 по справі №201/12550/16-ц зазначив, що набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння). Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Отже, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.
Відповідач також зазначає, що нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо це майно було прийнято в експлуатацію.
За таких обставин, відповідач у своєму відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Дослідивши подані сторонами письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом, з матеріалів справи встановлено, що в м. Черкаси по вул. Добровольського,5 знаходиться закрита трансформаторна підстанція 461 (далі - ЗТП-461).
ПАТ "Черкасиобленерго", обґрунтовуючи звернення з даним позовом, посилалось на те, що починаючи з 80-х років та станом на сьогоднішній день товариство відкрито та безперервно користується ЗТП-461.
ЗТП-461 ремонтується та обслуговується коштами ПАТ «Черкасиобленерго», у будівлі ЗТП встановлено обладнання ПАТ «Черкасиобленерго».
Для здійснення технічного нагляду за трансформаторами, що знаходяться у середині будівлі та є об'єктами підвищеної небезпеки, працівниками ПАТ «Черкасиобленерго» 15.09.2003 року розроблено паспорт трансформаторної підстанції №461.
Відповідно до даних паспорта ТП-461 у будівлі ЗТП в 1986 році встановлено 2 трансформатора (1-й трансформатор має інвентарний №338491, 2-йтрансформатор - №803880).
Будівля ЗТП-461 задіяна у схемі електропостачання великого числа споживачів, серед яких Черкаський державний технологічний університет, ТОВ «Піца-сервіс», ПП «Майстер НМК», ПП Бурлай М.В. , ПП Міняйло В.В. , ПП Немцов О.В., ФОП Задорожня І.М., ПП Дігтяр О.Б., ГБК «Харчовик», Департамент освіти та гуманітарної політики, КП «Черкасиводоканал», КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», ТОВ «Преса ОТ і ДО», ТОВ «Укрпрес», ТОВ «Черкасихліб ЛТД», ПП «Хотей торг», ПП «Лісм», інші підприємці та мешканці будинків, що знаходяться поруч.
Як доказ підтвердження, що саме за допомогою цієї ТП здійснюється електропостачання та розподіл електроенергії,укладено договори з Черкаський державний технологічний університет та ТОВ «Черкасихліб ЛТД» (копії додаються).
З метою забезпечення надійного та безперебійного електропостачання споживачів ПАТ «Черкасиобленерго» з 1986 року добросовісно встановило трансформатори у будівлю, користується нею відкрито та безперервно володіє майном до цього часу, несе значні витрати з утримання його належного технічного стану та експлуатації з метою забезпечення постачання електричної енергії кінцевим споживачам. За даними позивача будівлю побудовано ще у 1974 році.
Інформація щодо відкритого та безперервного володіння ЗТП-461 підтверджується проведеними ремонтами ЗТП-461, інформація про які міститься у створеному паспорті ЗТП, так 04.09.2006 року було проведено ошиновку Т-2, 01.07.2013 року ремонт м'якої покрівлі.
Працівниками ПАТ «Черкасиобленерго» неодноразово проводиться ревізія обладнання, що встановлено у ЗТП, зокрема 26.07.2005, 21.08.2006, 07.10.2008, 29.09.2011,07.08.2012, 15.05.2013, 13.05.2016,27.06.2018.
В листі від 05.04.2019 року №7242-01-18 Черкаська міська рада зазначила, що на балансі територіальної громади м. Черкаси, Черкаської міської ради, департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради ЗТП-461 не перебуває.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання за ним, на підставі приписів статті 344 ЦК України, права власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП-461, що розташована за адресою: вул.Добровольського,5, м. Черкаси.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивачем обрано такий спосіб судового захисту як визнання права власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції 461, що розташована за адресою: вул. Добровольського, 5 у м. Черкаси.
Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є, зокрема, фізичні особи та юридичні особи. Однак, не будь-який об'єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння має бути законним.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.
При цьому, у випадку якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може застосувати унормований статтею 344 ЦК України спосіб набуття права власності, оскільки відсутня безумовна умова - добросовісність заволодіння майном.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився би із ним власник.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, який різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), що перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк становить десять років.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх наведених умов у сукупності.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №910/17274/17.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовуючи добросовісне володіння ЗТП-461 посилався на те, що починаючи з 1986 року добросовісно заволодів цим майном, однак, жодних доказів в підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи не надав. Також позивачем не наведено жодних доводів та не надано відповідних доказів на обґрунтування обставин за яких підстав ПАТ "Черкасиобленерго" отримало спірне майно та за наявності яких умов розпочало відкрите володіння ним починаючи з 1986 року.
Разом з цим, в матеріалах справи міститься паспорт трансформаторної підстанції №461, в якому в розділі технічні дані ТП зазначено рік спорудження - 1980; дата введення в експлуатацію - 10.10.1980. Вказаний паспорт розроблений ВАТ "Черкасиобленерго" 15.09.2003 року. Проте, на підставі яких документів товариством було внесено відповідні відомості до паспорту трансформаторної підстанції матеріали справи не містять, як не містять і будь-якої інформації стосовно особи (осіб), яка здійснила будівництво цієї ТП.
Обґрунтувань підстав набуття майна позивачем та відповідно, необізнаність останнього про незаконність володіння ним відповідною будівлею трансформаторної підстанції в позовній заяві ПАТ "Черкасиобленерго" не наведено.
Позивачем до матеріалів справи не було долучено належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин, а саме перебування на балансі позивача вказаного обладнання.
У відповідності до розділу ІІ "Експлуатаційні дані" (с.а.16) паспорта трансформаторної підстанції №461 позивачем проводилось технічно-ремонтне обслуговування обладнання, що знаходиться у вказаній будівлі. При цьому, експлуатація обладнання, яке розміщено в трансформаторній підстанції, на переконання суду, не може підтверджувати добросовісність заволодіння позивачем спірною будівлею в 1986 році (як зазначає сам позивач).
Будь-яких доказів, таких як акти приймання-передачі виконаних робіт, щодо проведення позивачем ремонту саме споруди трансформаторної підстанції не надано, а тому аргументи позивача щодо проведення ремонту, обслуговування та утримання в належному стані даної підстанції відхиляються судом за їх недоведеністю.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При набувальній давності тягар доказування добросовісності лягає на зацікавлену сторону - позивача.
Таким чином, беручи до уваги вищевстановлені обставини та наведені у даномурішенні норми матеріального права, суд, надаючи правову кваліфікацію доказам, які представлені сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, дійшов висновку, що правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірне майно за набувальною давністю відсутні, оскільки позивачем не надано жодних ґрунтовних пояснень з документальним підтвердженням щодо обставин заволодіння спірною ЗТП-461 починаючи з 1986 року та, відповідно, недоведено що при заволодінні спірним майном він не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності. Наведене свідчить про недоведеність факту добросовісності заволодіння позивачем чужим майном, як необхідної передумови для визнання за ПАТ "Черкасиобленерго" права власності за набувальною давністю в порядку статті 344 ЦК України.
Суд вважає, що позивачем належними засобами доказування в порядку статті 74 ГПК України не доведено наявності усіх умов, передбачених статтею 344 ЦК України (на яку позивач посилався у своїй позовній заяві), необхідних для набуття права власності за давністю володіння. Відтак, підстави для задоволення позову у даній справі відсутні.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане 07.04.2020 року.
Суддя С.С.Боровик