Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"07" квітня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/161/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., при секретарі судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Мельник Надії Леонтіївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Степанська, 9, код ЄДРПОУ 32358806)
про стягнення заборгованості у сумі 478 413,04 грн
Сторони не забезпечили явку своїх повноважних представників.
Обставини справи: У лютому 2020 року Фізична особа-підприємець Мельник Надія Леонтіївна звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" про стягнення 478 413,04 грн, з яких: 476 848,06 грн заборгованості, яка виникла на підставі Договору № МНЛ/ТР-19 від 03.12.2019 укладено між позивачем та відповідачем та 3% річних у сумі 1 564,44 грн.
Ухвалою суду від 26.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.03.2020.
23.03.2020 на адресу суду надійшла заява ФОП Мельник Н.Л. про розгляд справи без участі позивача та відповідь на ухвалу суду, в якій остання зазначила, що очікує понести судові витрати лише по сплаті судового збору у сумі 7 152,73грн.
Ухвалою суду від 24.03.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2020.
01.04.2020 від ФОП Мельник Н.Л. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача за наявними матеріалами.
Представники сторін у судове засідання 07.04.2020 не з'явились. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
03.02.2019 між ТОВ "Свиспан Лімітед" (далі Товариство) (Покупець) та ФОП Мельник Надією Леонтіївною (далі Підприємець) (Постачальник), було укладено Договір поставки № МЛН/ТР-19 (далі Договір, а.с. 11), за умовами якого Постачальник зобов'язався постачати, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався приймати і оплачувати на умовах договору товар - тріску технологічну (п. 1.1. Договору).
Ціна за товар, враховуючи вартість доставки, відповідно до п. 2.1 Договору встановлена в розмірі 380,00 грн/м3.
Відповідно до п. 2.2 Договору оплата товару здійснюється протягом 10 банківських днів з дати проставлення покупцем штампу (позначення) про одержання товару без розбіжностей на товарно-транспортній накладній або з дня складання акту про приймання товару, якщо товар надійшов без товаросупроводжувальних документів або при виявленні невідповідності товару по кількості та/або якості даним товаросупроводжувальних документів.
Фактична кількість поставленого товару визначається у товарно-транспортних накладних (п. 3.2 Договору). Поставка товару здійснюється партіями у період з 03.12.2019 по 31.12.2019 (п. 4.1 Договору). Поставка товару автотранспортом здійснюється на умовах: СРТ м. Костопіль, Рівненська обл., Україна (Інкотермс-2000); реквізити отримувача товару: ТОВ "Свиспан Лімітед", Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Степанська, 9 (п. п. 4.2-4.3 Договору).
У відповідності до п. 5.1 Договору товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю - відповідно до товарно-транспортної накладної.
Договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного завершення (п. 8.1 Договору).
Договір підписаний повноважними представниками постачальника та покупця, а також скріплений відбитком печатки Товариства.
Так, в період дії Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 081 848,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №9 від 23.12.2019 (а.с. 13).
Відповідачем отримано товар без зауважень, однак, Товариство розрахувалося за отриманий ним товар лише частково в сумі 605 000,00 грн що підтверджується випискою з особового рахунку позивача (а.с. 14).
Внаслідок неналежного виконання зобов'язань щодо оплати за отриманий товар на момент звернення з даним позовом до суду за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за Договором у сумі 476 848,60 грн.
Товар на вказану суму був отриманий представниками відповідача за товарно-транспортними накладними, належним чином засвідчені копії яких також долучені позивачем до матеріалів справи (а.с. 16-55).
Доказів оплати боргу у розмірі 476 848,60 грн за Договором відповідач суду не надав.
Слід зазначити, що позивачем також надано засвідчену копію акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, підписанням якого відповідач фактично визнав наявну заборгованість за Договором (а.с. 15).
Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 04.12.2019 по справі №916/1727/17 зазначив, що акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами (доданими до матеріалів позовної заяви копіями видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей тощо, підтверджуючих здійснення кожної поставки позивачем Товару) свідчить про визнання боржником такого боргу часткової оплати такого товару тощо.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 1 564,44 грн (розрахунок на а.с. 9-10).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з рахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу, а також нарахованих санкцій.
З огляду на викладене вище позов в частині стягнення основного боргу за Договором в сумі 476 848,60 грн є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Судом перевірено розрахунок 3% річних долучений позивачем до справи, та встановлено, що останній є арифметично вірним та проведений з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 564,44 грн 3% річних.
Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємця до Товариства підлягають задоволенню повністю.
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 7 152,73 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 237- 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Фізичної особи-підприємця Мельник Надії Леонтіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" про стягнення 478 413,04 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Степанська, 9, код ЄДРПОУ 32358806) на користь Фізичної особи-підприємця Мельник Надії Леонтіївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 476 848 (чотириста сімдесят шість тисяч вісімсот сорок вісім) грн 60 коп. основного боргу, 1 564 (одну тисячу п'ятсот шістдесят чотири) грн 44 коп. 3% річних та 7 152 (сім тисяч сто п'ятдесят дві) грн 73 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 13.04.2020 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич