вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/521/20
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Державного підприємства "Енергоринок" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе)
про стягнення 66659,75 грн
без виклику учасників процесу
Державне підприємство "Енергоринок" (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - відповідач) 66659,75 грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем умов договору № 16136/01 від 26.12.2018 в частині проведення оплати поставленої електричної енергії у четвертому та п'ятому етапі червня 2019 року.
Ухвалою від 28.02.2020 Господарський суд Київської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 30.03.2020 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 09.04.2020 (включно).
12.03.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява від 12.03.2020 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 17.03.2020 Господарський суд Київської області залишив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" від 12.03.2020 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без задоволення.
18.03.2020 до суду від позивача надійшла електронна копія заперечення від 18.03.2020 вих. № 01/22-1854 на заяву про відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Заперечення направлене поштою надійшло до суду 20.03.202.
19.03.2020 до суду від відповідача надійшов відзив від 17.03.2020 на позовну заяву.
23.03.2020 до суду від позивача надійшла відповідь від 20.03.2020 вих. № 01/22-1873 на відзив на позовну заяву.
10.04.2020 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 08.04.2020.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У відповідності до ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
26.12.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - електропостачальник) було укладено договір № 16136/01 (далі - договір), згідно з умов якого ДПЕ зобов'язується продавати, а електропостачальник зобов'язується купувати електричну енергію з метою виконання своєї функції універсального постачальника - відповідно до умов договору (п. 1.1).
Відповідно до п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається згідно з Інструкції про порядок здійснення розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України на підставі погодинних даних, розрахованих відповідно до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами системи розподілу на перехідний період до дати початку дії нового ринку електричної енергії.
Щоденні погодинні обсяги купівлі електропостачальником надаються оператором до ДПЕ до 10-00 кожної доби, наступної за розрахунковою, за макетом 3090 (п. 3.1.1 договору).
Електропостачальник надає до ДПЕ повідомлення на розрахунковий місяць до 16-00 25 числа (включно) місяця, що передує розрахунковому, в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) керівника (уповноваженої особи) електропостачальника шляхом його завантаження на офіційний веб-сайт ДПЕ у вигляді електронного файлу.
В повідомленні зазначається заявлений місячний обсяг купівлі електричної енергії електропостачальником з ОРЕ (Оптовий ринок електричної енергії України) (в тому числі окремо по групі "а" та по групі "б" відповідно до Порядку), вартість заявленого обсягу купівлі електричної енергії та розміри оплати за куповану електричну енергію по етапах.
Вартість заявленого обсягу купівлі електроенергії розраховується за встановленою НКРЕКП прогнозованою оптовою ринковою ціною з урахуванням встановленої НКРЕКП суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат електропостачальника від здійснення постачання електричної енергії. Розміри оплати по етапах визначаються відповідно до Розділу 4 договору. Повідомлення оформлюється та надається до ДПЕ окремо по кожному оператору (п. 3.1.2 договору).
У разі необхідності, електропостачальник може скоригувати заявлений обсяг купівлі електричної енергії 15 та/або 25 числа (включно) розрахункового місяця в порядку та на умовах, передбачених п. 3.3 договору.
Як зазначено у п. 3.9 договору, документом, який підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від ДПЕ до електропостачальника, є підписаний з боку ДПЕ та електропостачальника та скріплений печатками (за наявності) акт купівлі-продажу.
Відповідно до п. 4.4 договору оплату за куплену електроенергію електропостачальник здійснює відповідно до ІВКОР (Інструкція про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України) грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ, з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальника, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також з інших рахунків електропостачальника.
Згідно з п. 4.1.1 договору електропостачальник здійснює платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ відповідно до наступного графіку оплати: не пізніше 20-го, 25-го числа та останнього банківського дня розрахункового місяця кожного разу в розмірі, не меншому 10% вартості електричної енергії, замовленої електропостачальником (відповідно до п. 3.2 договору) на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ; не пізніше 5-го, 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем кожного разу в розмірі, не меншому 20% вартості електричної енергії, замовленої електропостачальником (відповідно до п. 3.2 договору) на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ.
Остаточний розрахунок за куплену електропостачальником в ДПЕ електричну енергію в розрахунковому місяці на підставі акта купівлі-продажу, отриманого електропостачальником відповідно до п. 3.6 договору, здійснюється електропостачальником до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається, як різниця між вартістю купованої електропостачальником електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою електропостачальником за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 4.1.2 договору).
За п. 4.5 договору вказано, що у разі надходження коштів понад повну вартість електричної енергії, придбаної в розрахунковому та/або минулих періодах, сума таких надходжень зараховується ДПЕ в рахунок погашення заборгованості за електричну енергію з найдавнішим терміном її виникнення, а в разі її відсутності - в оплату чергового платежу на виконання фінансових зобов'язань з оплати електричної енергії в межах відповідного договору у період, наступний за розрахунковим.
В разі, якщо сума оплати, здійсненої електропостачальником за відповідний етап, менша за визначену відповідно до п. 4.4.1 суму оплати з врахуванням переплати за попередній(і) етап(и) розрахункового місяця, ДПЕ надсилає електропостачальнику факсимільним зв'язком попередження про неповну оплату електроенергії, купленої у ДПЕ. Електропостачальник зобов'язується здійснити перерахування недостатньої суми з використанням ДПЕ впродовж двох банківських днів після закінчення відповідного етапу, вказавши при цьому в призначенні платежу етап, за який здійснюється доплата (п. 4.3.1 договору).
Згідно з п. 8.5 договору, останній вступає в силу з 26.12.2018 та діє до 30.06.2019 (включно).
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору електропостачальник надав ДПЕ повідомлення та скориговані повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії України у червні 2019 року, копії яких додані до позовної заяви.
Також до матеріалів справи додано копію акту купівлі-продажу електричної енергії за червень 2019 року, укладений між сторонами.
За твердженнями ДПЕ, електропостачальником було порушено строки оплати, визначені п. 4.1.1 договору, на підтвердження чого надано звіти про надходження коштів від електропостачальника на рахунок ДПЕ, в яких зафіксовані суми та дати здійснених електропостачальником платежів за придбану у червні 2019 року електроенергію з розшифровкою платіжних доручень за спірний період.
З огляду на порушення електропостачальником строків внесення оплати за період з 05.07.2019 по 10.07.2019 згідно вказаних вище повідомлень на заявлений (скоригований) обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії України, ДПЕ було нараховано та заявлено до стягнення з електропостачальника штраф у розмірі 32736,33 грн (за порушення оплати у четвертому етапі червня 2019 року) та 33923,42 грн (за порушення оплати у п'ятому етапі червня 2019 року), а загалом 66659,75 грн.
При цьому, ДПЕ направлялись електропостачальнику попередження про неповну оплату електроенергії віл 11.07.2019 вих. № 07/26-14909 та претензія № 06/19-1382 від 31.07.2019 вих. № 07/26-15973 про сплату штрафний санкцій, які були отримані електропостачальником, що підтверджується матеріалами справи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За ст. 509 ЦК України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Закон України "Про електроенергетику" (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, втрата чинності Законом 01.07.2019) визначав правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.
Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" передбачалося, що учасники оптового ринку електричної енергії України - це суб'єкти господарської діяльності, які продають та купують електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору
Згідно зі ст. 15 вищевказаного Закону визначалося, що купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.
Тобто, з системного аналізу наведених вище норм полягає, що купівля-продаж електроенергії на оптовому ринку електричної енергії України здійснюється саме у відповідності до умов договору, якими визначено чіткий порядок перерахування грошових коштів в якості оплати за електроенергію.
Разом з тим, у ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику" зазначено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на: поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії; поточний рахунок підприємства, яке здійснює розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; поточний рахунок енергопостачальника; поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії.
Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.
Таким чином, положення Закону України "Про електроенергетику" встановлювали порядок перерахування уповноваженим банком грошових коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальних компаній, в т.ч. регламентували перерахування коштів у певній частці на поточний рахунок (без спеціального режиму використання) самої енергопостачальної компанії.
Слід вказати, що законодавство, що регулює взаємовідносини у сфері електроенергетики не містить заборони здійснення розрахунків за електроенергію з інших рахунків енергопостачальних компаній та не встановлює будь-яких обмежень зобов'язань відповідача здійснити своєчасний та повний розрахунок за куповану електроенергію або звільнення його від відповідальності за розрахунки не в повному обсязі.
Водночас, внаслідок порушення контрагентом (електропостачальником) своїх зобов'язань за договором, наступають наслідки, передбачені, зокрема, ст.ст. 611, 625 ЦК України, ст. ст. 216, 217, 230 ГК України, а також положеннями договору.
Аналогічних висновків дійшов і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 12.02.2002 у справі про електроенергетику №3-рп/2002, згідно з абз.6 та абз.12, 14 п.3.1 мотивувальної частини якого:
- юридична природа прав суб'єктів господарювання у сфері електроенергетики базується на загальній концепції договірних засад, закладеній у цивільному законодавстві;
- будь-яке правопорушення в цій галузі тягне за собою встановлену законодавством відповідальність, зокрема цивільну;
- у Законі України "Про електроенергетику" йдеться про конкретних суб'єктів підприємництва та їхні договірні відносини, які регулюються нормами зобов'язального права. Запроваджений порядок грошових взаєморозрахунків на енергоринку з використанням розподільчих рахунків в установах уповноваженого банку не порушує механізмів функціонування електроенергетики та правову модель господарських відносин.
Вищезазначене дає підстави стверджувати, що відносини ДПЕ і електропостачальника, враховуючи в тому числі і запроваджений Законом особливий порядок розрахунків, є господарськими відносинами, що регулюються, зокрема, нормами зобов'язального/договірного права, за порушення яких наступає цивільна відповідальність, зокрема, у формі нарахування неустойки (пені), передбаченої умовами договору.
Пункт 1 ст. 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що електропостачальником порушено порядок та строки оплати електроенергії, купленої у четвертому та п'ятому етапах червня 2019 року, а отже останній є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 5.5 договору сторони погодили, що у випадку нездійснення електропостачальником доплати згідно з п. 4.3.1 цього договору, ДПЕ може виставити електропостачальнику вимогу про сплату штрафу в розмірі 0,1% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений протягом 6-ти банківських днів з моменту отримання електропостачальником письмового повідомлення (вимоги) від ДПЕ.
Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати етапів за електроенергію.
У зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті етапів за поставлену електроенергію електропостачальник не виконав, суд вказує, що він повинен сплатити ДПЕ штраф, розмір якого за обґрунтованими розрахунками загалом становить 66659,75 грн.
Згідно з ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Електропостачальником не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається ДПЕ в обґрунтування своїх позовних вимог.
Посилання електропостачальника у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив на відсутність його вини в допущених простроченнях проведення оплат за купівлю електроенергію у спірному періоді та про відсутність обов'язку оплати штрафу, у зв'язку з закінченням строку дії договору, суд спростовує з посиланням на ч. 7 ст. 193, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 218 ГК України та ч. 1 ст. 617, ч. 4 ст. 631 ЦК України.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги ДПЕ щодо стягнення штрафу у сумі 66659,75 грн суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позов Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 66659,75 грн штрафу задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 8 В, код ЄДРПОУ 42094646) на користь Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 21515381): 66659 (шістдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 75 копійок штрафу та 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Суддя В.М. Антонова