ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.04.2020Справа № 910/1030/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєврострой»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віракс»
про стягнення 249012,39 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрєврострой» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віракс» про стягнення 249012,39 грн. заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив умови виконання зобов'язання за Договором поставки № 16/09-19 від 16.09.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
12.02.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, м. Київ, б-р. Л. Українки, 26.
Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу, оскільки фірма незареєстрована.
У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 14.02.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16.09.2019 між відповідачем, як постачальником, та позивачем, як покупцем, укладено договір поставки № 16/09-19, за умовами якого постачальник постачає, а покупець приймає товар та оплачує його на умовах договору. Конкретний тип товару, його асортимент, номенклатура та кількість, ціна зазначається в специфікаціях та/або рахунках-фактурах, та/або видаткових накладних, та/або заявках (пункти 1.1, 2.1 договору).
Відповідно до пункту 4.2 договору датою здійснення поставки та моментом переходу до покупця права власності на товар вважається дата фактичної передачі товару покупцю.
Сторони погодили, що постачальник повинен поставити товар на адресу, визначену в специфікації № 1 до договору, не пізніше 22.10.2019 року (пункт 4.7 договору).
Згідно з пунктом 4.8 договору в разі не поставки товару згідно умов цього договору постачальник зобов'язується оплатити покупцю штраф у розмірі 100 % від розміру такого непоставленого товару.
Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару в гривні шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі або відповідних рахунка-фактурах, після поставки товару.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1 договору).
У специфікації № 1 до договору сторонами погоджено тип та кількість товару, загальною вартістю 249012,39 грн. та ПДВ 20% 49802,47 грн. Також визначено місце поставки товару: Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнко, 129-А.
Оскільки відповідач поставку в обумовлені договором строки не здійснив, позивач звернувся до останнього з вимогою від 23.10.2019 № 23/10-19 про сплату штрафу. Дана вимога отримана відповідачем 23.10.2019, однак відповіді або грошових коштів відповідач не надав.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк - до 22.10.2019, поставку товару на загальну суму 249012,39 грн. без ПДВ (ПДВ 20% 49802,47 грн.) не здійснив, у зв'язку з чим позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату штрафу.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Згідно з частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як передбачено пунктом 4.8 договору в разі не поставки товару згідно умов цього договору постачальник зобов'язується оплатити покупцю штраф у розмірі 100 % від розміру такого непоставленого товару.
Таким чином, оскільки вартість непоставленого відповідачем товару становила 249012,39 грн. (без ПДВ), визначений позивачем розмір штрафу в 249012,39 грн. визнається судом обґрунтованим, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Разом із цим, позивач також зазначав у попередньому розрахунку витрати на правову допомогу, однак не визначив їх конкретний розмір та не надав відповідні докази щодо надання правової допомоги адвокатом, у зв'язку з чим суд розподіл зазначених витрат не здійснює.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєврострой» задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віракс» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37633907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєврострой» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця,31; ідентифікаційний код 41472042) 249012 (двісті сорок дев'ять тисяч дванадцять) грн. 39 коп. штрафу, а також 3735 (три тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 19 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В. Полякова