ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.04.2020Справа № 50/155 (910/16710/19)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1"(04210, м.Київ, вул. Маршала Тимошенка,29-Б, ідентифікаційний номер 32772220)
до Державного підприємства "Завод "Генератор" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська,18, ідентифікаційний номер 14312453)
про стягнення 31 817,39 грн
в межах справи №50/155
За заявою Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України"
до Державного підприємства завод "Генератор" (ідентифікаційний номер 14312453)
про банкрутство
Судді: Мандичев Д.В. (головуючий)
Івченко А.М.
Ягічева Н.І.
Представники сторін: не викликались
В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №50/155 за заявою Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" до Державного підприємства завод "Генератор" (ідентифікаційний номер 14312453) про банкрутство.
Ухвалою Госпродарського суду м. Києва від 20.08.2019 припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства завод "Генератор" (04080, м. Київ, вул. Новоконстянівська, 18; код ЄДРПОУ 14312453). Припинено повноваження розпорядника майна Державного підприємства завод "Генератор" (04080, м. Київ, вул. Новоконстянівська, 18; код ЄДРПОУ 14312453) арбітражного керуючого Кравчука Володимира Івановича (свідоцтво №1562 від 24.07.2013). Введено процедуру санації боржника - Державного підприємства завод "Генератор" (04080, м. Київ, вул. Новоконстянівська, 18; код ЄДРПОУ 14312453) строком на дванадцять місяців. Призначено розпорядником майна Державного підприємства завод "Генератор" (04080, м. Київ, вул. Новоконстянівська, 18; код ЄДРПОУ 14312453) арбітражного керуючого Кравчука Володимира Івановича (свідоцтво №1562 від 24.07.2013). Керуючим санацією Державного підприємства завод "Генератор" (04080, м. Київ, вул. Новоконстянівська, 18; код ЄДРПОУ 14312453) призначено керівника боржника Ольшанського Володимира Олексійовича.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 апеляційні скарги ДПЗ "Генератор" та Заступника військового прокурора Центрального регіону України залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 у справі №50/155 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 19.12.2019 касаційну скаргу Військової прокуратури Центрального регіону України задовольнити частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 у справі №50/155 скасовано, справу №50/155 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду на стадії розпорядження майном.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №50/155 передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2009 року вирішено розгляд справи №50/155 про банкрутство Державного підприємства завод "Генератор" здійснювати колегіально.
З огляду на викладене, ухвалою суду від 15.01.2020 суддею Мандичевим Д.В. було вирішено матеріали справи №50/155 передати уповноваженій особі для визнання суддів (членів колегії) в порядку, встановленому ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів справу № 50/155 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Мандичев Д.В., судді Івченко А.М., Ягічева Н.І.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 справу 50/155 колегією суддів у складі: Головуючий суддя Мандичев Д.В., судді Івченко А.М., Ягічева Н.І. до свого провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод "Генератор" про стягнення 31 817, 39 грн
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг та виникненням заборгованості з боку відповідача за період травня 2018 року по квітень 2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/16710/19 від 02.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" залишено без руху.
09.12.2019 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2019.
Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 розгляд справи було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
02.01.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши матеріали справи №910/16710/19, судом (суддя Спичак О.М.) встановлено про наявність підстав для передачі її для розгляду в межах справи №50/155 про банкрутство Державного підприємства "Завод "Генератор".
Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.01.2020 (суддя Спичак О.М.) вирішив матеріали справи №910/16710/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" до Державного підприємства "Завод "Генератор" про стягнення 31 817,39 грн передати до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №50/155 про банкрутство Державного підприємства "Завод "Генератор".
Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справа №9910/16710/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" до Державного підприємства "Завод "Генератор" про стягнення 31 817,39 грн. передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.
У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 прийнято справу №910/16710/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" до Державного підприємства "Завод "Генератор" про стягнення 31 817,39 грн. до розгляду в межах справи №50/155, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
21.02.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Державне підприємство завод «Генератор» проти задоволення позову заперечило з огляду на те, що заявлена сума є необґрунтованою, оскільки відповідач не отримував рахунки на оплату, позивачем не надано підтвердження щомісячної зміни тарифу.
03.03.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення проти відзиву на позовну заяву.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у щорічній відпустці з 25.03.2020-10.04.2020,суд ухвалює рішення у даній справі 13.04.2020.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29 грудня 2008 року Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації № 1257 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім-1» визначено виконавцем послуг з обслуговування та експлуатації будинку №10 літера «А» по вул. Макіївській у м. Києві.
Державне підприємство завод «Генератор» (надалі-відповідач) є власником квартир №6,№41, №55 будинку №10 літера «А» по вул.. Макіївській у м. Києві, що підтверджується свідоцтвами про право власності від 15.04.2009 року та цей факт не оспорюється відповідачем.
05.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім - 1" (виконавець, позивач) та Державним підприємством завод "Генератор" (споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (надалі по тексту - Договір).
Предметом цього Договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (надалі - послуги) у житловому будинку № 10а, квартира 6, 41, 55 згідно свідоцтва право власності по вул. Макіївській у м. Києві, а споживачем - забезпечення своєчасної (пункт 1 Договору).
Відповідно до пункту 3 Договору розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього Договору визначається згідно рахунків. У разі зміни тарифів по витратам на утримання будинку та тарифів на комунальні послуги згідно розпоряджень та постанов "споживач" зобов'язаний сплачувати відповідні суми у повному розмірі з дня затвердження тарифів без змін інших умов Договору.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 5 Договору).
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 28 908,91 грн., що виникла за період з травня 2018 року по квітень 2019 року.
Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 908,91 грн. заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 05.08.2009 року, 2088,44 грн. інфляційних нарахувань, 820,0438 грн. три проценти річних.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання послуг, позивачем не направлялись рахунки на оплату послуг, передбачені п. 3 Договору, не надано підтвердження щомісячної зміни тарифу (кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, чим порушено вимог пункту 10 ч. 4 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», нарахування зроблено не по кількості проживаючих, при цьому зазначено, що у квартирах №№ 41 та 55 ніхто не проживає, при цьому виставляється плата за послуги, якими фактично не користуються.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент надання послуг) житлово-комунальними послугами визначається житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги).
У пункті 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплено право споживача на одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством і умовами укладених договорів, тоді як пунктом 5 частини 2 наведеної норми передбачено обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Аналогічні за змістом положення містилися у вказаному законі у попередніх редакціях.
Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг;3) права і обов'язки сторін;4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги;6) порядок оплати послуги;7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Статтею 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, відповідно до якого споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України власникам квартир та нежитлових приміщень у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
Статтею 360 Цивільного кодексу України встановлено, що співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Так, як зазначає Позивач, у період з травня 2018 по квітень 2019 року ним було належним чином надано відповідачу послуги, передбачені Договором. Натомість, відповідач неналежно виконував свій обов'язок по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим виникла наступна заборгованість:
- по квартирі №6 будинку №10 літера «А» по вул. Макіївській у м. Києві -11 646,42грн.;
- по квартирі №41 будинку №10 літера «А» по вул. Макіївській у м. Києві- 10 670,03грн.
- по квартирі №55 будинку №10 літера «А» по вул. Макіївській у м. Києві - 10 469,64грн.
Відповідачем послуги частково оплачені у розмірі 3 877,18 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.
Отже, як зазначає Позивач, заборгованість за вказаний період за надані послуги складає:
- по квартирі №6 будинку №10 літера «А» по вул. Макіївській у м. Києві -9 496,83грн.;
- по квартирі №41 будинку №10 літера «А» по вул. Макіївській у м. Києві- 9 809,26грн.
- по квартирі №55 будинку №10 літера «А» по вул. Макіївській у м. Києві - 9 602,82грн.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач повинен довести надання таких послуг.
В свою чергу, в підтвердження вартості спожитих житлових послуг, позивачем надано розрахунок нарахувань та сплати витрат утримання будинку та прибудинкової території за період з травня 2018 року по жовтень 2019 року включно.
Однак, будь-яких доказів надсилання на адресу відповідача рахунків-фактур, позивачем не надано.
При цьому, факт здійснення господарської операції з надання послуг підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції Закону України № 1724-VIII від 03.11.2016) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (надалі - Положення №88) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним особисто послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Київ , вул. Макіївській,10-А, кв.6,41,55, власником приміщень в якому є Відповідач, у період з липня 2018 по жовтень 2019 на суму 28 908,91 грн.
Зокрема, матеріали справи не містять актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) або інших доказів, які б підтверджували надання Позивачем послуг саме Відповідачеві або саме за вищевказаною адресою.
Крім того, Позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту направлення ним на адресу відповідача рахунків для оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по будинку 10-А по вул. Макіївській,10-А у м. Києві з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг за відсутності укладеного між сторонами договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, встановлено, що розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Таким чином, для проведення розрахунків між юридичними особами необхідним є розрахунковий документ, тобто доручення/вимога особи з зазначенням суми сплати та реквізитів рахунку, на який необхідно перерахувати грошові кошти.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним відповідачеві послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у період з 01 травня 2018 по 31.10.2019 у розмірі 28908,91 грн., як і не надано доказів на підтвердження факту направлення ним на адресу відповідача рахунків для оплати таких послуг, що свідчить про необґрунтованість заявлених вимог.
Доводи Позивача про те, що в протягом дії Договору були відсутні претензії з боку Відповідача щодо розміру оплати житлово-комунальних послуг, що підтверджує їх надання Позивачем, колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що саме Позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права Відповідачем, у тому числі і у даній категорії спорів.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд відзначає, що сам по собі факт часткової сплати відповідачем грошових коштів на користь позивача не може свідчити про визнання відповідачем факту надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім 1». Такого висновку суд дійшов з огляду на встановлені обставини не направлення відповідних рахунків позивачем, що у свою чергу свідчить про необізнаність відповідача щодо обов'язку сплати вартості послуг в установленому розмірі.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Мандичев Д.В.
Суддя Івченко А.М.
Суддя Ягічева Н.І.