ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2020Справа № 910/47/20
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"
доАкціонерного товариства "Українська залізниця"
простягнення 88 885 грн 31 коп.
Представники:не викликались
02.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 90 299 грн 28 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення норм чинного законодавства України відповідач протягом травня 2019 року здійснив позивачу доставку вантажу залізничним транспортом з простроченням термінів, у зв'язку з чим позивачем нараховано 90 299 грн 28 коп. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
22.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/47/20, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
14.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
28.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
03.03.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 задоволено клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву та продовжено відповідачу строк на подання відзиву до 28.02.2020.
18.03.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивча просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на свою користь 88 885 грн 31 коп. штрафу.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Таким чином, суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 88 885 грн 31 коп. штрафу за простроченням терміну доставки вантажу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
У травні 2019 року Акціонерне товариство "Укрзалізниця" здійснювло перевезення порожніх власних вагонів. Станція призначення - Грекувата Придніпровської залізниці. Одержувач - Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями залізничних накладних № № 40682, 40701, 40702, 40706, 41294, 41295, 41296, 41297, 41298, 41299, 41300, 41301, 41302, 41303, 41304, 41305, 41306, 41307, 41308, 41309, 41310, 41311, 41312, 41313, 41314, 41315, 41316, 41317, 41318, 41319, 41320, 41321, 41322, 41323, 41324, 41325, 41326, 41327, 41328, 41329, 41330, 41331, 41332, 41333, 41334, 41335, 41336, 41337, 41338, 41339, 41340, 41341, 41342, 027449, 62243, 62244, 62251, 62252, 62253, 62254, 43066, 43815, 43816, 43817, 43819, 43820, 43821, 43822, 43823, 43824, 43825, 43826, 43827, 43828, 43829, 43830, 43831, 43832, 43833, 43834, 43835, 62255, 62256, 62406, 62407, 62436, 62437, 62438.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1 та 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої та другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, судом встановлено, що безпосереднє перевезення вантажу відповідачем позивачу, що підтверджується накладними УМВС № № 40682, 40701, 40702, 40706, 41294, 41295, 41296, 41297, 41298, 41299, 41300, 41301, 41302, 41303, 41304, 41305, 41306, 41307, 41308, 41309, 41310, 41311, 41312, 41313, 41314, 41315, 41316, 41317, 41318, 41319, 41320, 41321, 41322, 41323, 41324, 41325, 41326, 41327, 41328, 41329, 41330, 41331, 41332, 41333, 41334, 41335, 41336, 41337, 41338, 41339, 41340, 41341, 41342, 027449, 62243, 62244, 62251, 62252, 62253, 62254, 43066, 43815, 43816, 43817, 43819, 43820, 43821, 43822, 43823, 43824, 43825, 43826, 43827, 43828, 43829, 43830, 43831, 43832, 43833, 43834, 43835, 62255, 62256, 62406, 62407, 62436, 62437, 62438, свідчить про виникнення між сторонами прав та обов'язків за договором перевезення.
Позивач стверджує, що за вищенаведеними залізничними накладними відповідачем були порушені строки доставки.
Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та зазначає, що позивачем пропущено строк на подання позовної заяви за накладними № № 62255, 62256, 62406, 62407, 62436, 62437, 62438. Також, відповідач зазначає, що при розрахунку штрафу позивачем не враховано відстань від станції відправлення в Словачинні, Польщі та термін проходження вантажу по іноземній залізниці. Крім того, відповідач зазначає, що затримка певних вагонів сталася не з вини залізниці, а через технічні несправності, виявлені у вагонах, внаслідок чого останні були направлені в ремонт, що призвело до затримки доставки вантажу (накладні № № 40682, 40701, 40702, 40706, 027449). Разом з тим, відповідач зазначає, що в деяких випадках прострочення доставки вантажу вібдулось з вини залізниць, які прийняли до перевезення вантаж, однак своєчасно не здійснили його відправку за накладними № № 62243, 62244, 62251, 62252, 62253, 62254.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частинами 1 та 3 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 909 Цивільного кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).
У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно з пунктом 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до пункту 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно ст. 4 Статуту залізниць перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу та вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні сполучення.
За приписами ст. 10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, є частиною національного цивільного законодавства України.
Правовідносини в Україні щодо перевезення вантажів у міжнародному сполученні регулюються Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (надалі - УМВС), яка є чинною для України відповідно до Закону України "Про правонаступництво в Україні" та Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів та згідно якої здійснюється перевезення вантажів у прямому міжнародному залізничному вантажному між станціями у внутрішньому залізничному сполученні країн, залізниці яких приймають участь в даній Угоді, за накладними, передбаченими даною Угодою.
Угода про міжнародні вантажні сполучення встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому залізничо - поромному сполученні (параграф 1 ст. 3 УМВС).
Згідно зі ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
У відповідності до пунктів 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Параграфом 1 ст. 14 УМВС передбачено, що у відповідності з договором перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти доручений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, погодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. Параграфом 3 цієї ж статті передбачено підтвердження укладення договору перевезення накладною.
Умовами статті 24 УМВС передбачено, що якщо відправником і перевізником не погоджене інше, термін доставки визначається на весь шлях прямування вантажу і не повинен перевищувати терміну, обчисленого виходячи з норм, які містяться у цій статті.
Термін доставки вантажу визначається виходячи з таких норм:
для контейнерів - 1 доба на кожні розпочаті 150 км;
для інших відправлень - 1 доба на кожні розпочаті 200 км.
Термін доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу.
Строк доставки вантажу продовжується на весь час затримки на шляху слідування з причин, що не залежать від перевізника.
Перебіг терміну доставки вантажу починається з 0:00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу розраховують як за повну.
Строк доставки вважається дотриманим, якщо вантаж прибув на станцію призначення до спливу строку доставки і перевізник повідомив отримувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу в розпорядження отримувача. Порядок повідомлення отримувача визначається національним законодавством, що діє в місці видачі вантажу.
Згідно статті 23 Статуту дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Параграфом 1 статті 45 УМВС визначено, що якщо перевізником не був дотриманий термін доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24, перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки.
Згідно параграфу 2 статті 45 УМВС розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, та величини (тривалості) перевищення терміну доставки і розраховується, як відношення перевищення терміну доставки (в добах) до загального терміну доставки, а саме:
- 6% провізної плати при перевищенні терміну доставки не більше однієї десятої загального терміну доставки;
- 18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше за одну десяту, але не понад три десятих загального терміну доставки;
- 30% провізної плати при перевищенні терміну доставки понад три десятих загального терміну доставки.
Як підтверджується календарними штемпелеми на накладних УМВС № № 40682, 40701, 40702, 40706, 41294, 41295, 41296, 41297, 41298, 41299, 41300, 41301, 41302, 41303, 41304, 41305, 41306, 41307, 41308, 41309, 41310, 41311, 41312, 41313, 41314, 41315, 41316, 41317, 41318, 41319, 41320, 41321, 41322, 41323, 41324, 41325, 41326, 41327, 41328, 41329, 41330, 41331, 41332, 41333, 41334, 41335, 41336, 41337, 41338, 41339, 41340, 41341, 41342, 027449, 62243, 62244, 62251, 62252, 62253, 62254, 43066, 43815, 43816, 43817, 43819, 43820, 43821, 43822, 43823, 43824, 43825, 43826, 43827, 43828, 43829, 43830, 43831, 43832, 43833, 43834, 43835, 62255, 62256, 62406, 62407, 62436, 62437, 62438, відповідачем доставлено вантажоодержувачу вантаж із порушенням встановленого статтею 24 УМВС терміну доставки, що у відповідності до статті 45 вказаної Угоди є підставою для застосування до відповідача як перевізника відповідальності у вигляді неустойки.
З урахуванням викладеного, у зв'язку із простроченням відповідачем термінів доставки вантажу, визначених УМВС, позивачем виходячи з загальної вартості послуг перевезення за залізничними накладними УМВС нараховано відповідачу неустойку у розмірі 88 885 грн 31 коп.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 88 885 грн 31 коп. підлягають задоволенню в частково за розрахунком суду в розмірі 54 586 грн 35 коп. з огляду на наступне.
1. Накладна від 06.03.2019 № 027449.
За накладною № 027449 вагон № 61980322 було прийнято до перевезення на станції Славкув ЛХС Польща.
Відповідно до розрахунку позивача за накладною визначено відстань доставки 1073 км, запланована дата прибуття вантажу - 13.03.2019 (1073/200=6+1, 7 діб доставки), фактичний термін доставки вантажу - 72 дні, дата фактичного прибуття - 17.05.2019, прострочка - 65 діб.
Судом встановлено, що позивачем не враховано відстань, яку проходив вантаж зі станції Славкув ЛХС Польща до станції Ізов Україна, яка становить 399 км.
Також, позивачем не враховано, що під час перевезення вагон було направлено в ремонт, що призвело до затримки доставки вантажу, що підтверджується копією повідомлення № 15 про ремонт та технічне обслуговування вагона від 11.03.2019 форми ВУ-23М, а також повідомленням № 5992 про приймання вагонів з технічного обслуговування від 22.04.2019 форми ВУ-36М.
Отже, за перерахунком суду, загальний термін доставки становить: Славкув ЛХС Польща - 399 км/200 = 2 доби + відстань від станції Ізов до станції Грекувата - 1073 км/200 = 6 діб + 1 доба (відправлення вантажу) = 9 діб нормативний термін доставки вантажу.
Отже, вантаж повинен прибути до станції призначення Грекувата 15.03.2019.
Також, необхідно врахувати термін перебування вагону в ремонті з 11.03.2019 по 22.04.2019.
Отже, кількість діб сверхнормативної доставки вантажу по накладній № 027449 становить: 72 доби (фактичний термін доставки) - 9 діб (нормативний термін доставки) - 43 доби (термін перебування вагону в ремонті) = 20 діб, тобто прострочка в доставці вантажу становить 20 діб.
Таким чином, розмір неустойки становить: 20 діб (перевищення строку доставки)/72 доби (фактичний термін доставки) = 0,27, (тобто 18% провізної плати), яка складає 3332,5 грн. (залізничний тариф) х 18% = 599,85 грн.
Розмір неустойки за прострочення терміну доставки вантажу за накладною № 027449 становить 599,85 грн.
2. Накладні від 08.05.2019 № № 62243, 62244, 62251, 62252, 62253, 62254.
За вказаними накладними вагони було прийнято до перевезення на станції Ганиска при Кошице.
Відповідно до розрахунку позивача за даними накладними визначено відстань доставки вантажу 1341 км, запланована дата прибуття вантажу - 15.05.19 (1341/200=7+1, 8 діб доставки), фактичний термін доставки вантажу - 12 діб, дата фактичного прибуття - 20.05.2019, про строчка - 5 діб.
Судом встановлено, що позивачем під час здійснення розрахунків не враховано відстань від станції Ганиска при Кошице Словаччина до станції Ужгород Україна, що становить 89,4 км, які вантаж мав пройти за 1 добу.
Згідно §4 ст. 24 УМВС, термін доставки вантажу збільшується на 2 доби на кожну перестановку вагонів на власних осях на візки іншої ширини колії.
Отже, загальний термін доставки, становить: Ганиска при Кошице Словаччина - 89,4 км/200 = 1 доба + відстань від станції Ужгород Україна до станції Грекувата - 1341 км/200=7 діб + 1 доба (відправлення вантажу) + 2 доби (перестановка вагонів) = 11 діб нормативний термін доставки вантажу.
Отже, вантаж повинен був прибути до станції призначення Грекувата 19.05.2019. Перевищення строку доставки вантажу складає - 1 доба.
Розмір неустойки складає: 1 доба (перевищення строку доставки)/12 діб (фактичний термін доставки) = 0,08 (тобто 6% провізної плати), яка складає 3927, 7 грн. (залізничний тариф) х 6% - 235 грн 70 коп.
Відповідно до § 4 ст. 46 УМВС претензія за однією відправкою на суму, еквівалентну 23 швейцарським франкам й менше, не підлягає задоволенню. Якщо претензія пред'являється на більшу суму, і вона визнається такою, що підлягає задоволенню розмірі, еквівалентному 23 швейцарським франкам и менше, то ця сума відшкодування заявникові не виплачується.
Позовна заява датована 27.12.19, офіційний курс швейцарського франка на за даними Міністерства фінансів України становить 23,72 грн за 1 швейцарський франк.
Таким чином, вимоги позивача за накладними № 62243, № 62244, № 62251, № 62252, № 62253, № 62254 не підлягають задоволенню.
Стосовно накладної № 21328 від 04.05.19, зазначеної в графі 39, судом встановлено, що позивачем допущено технічну помилку, оскільки така накладна в матеріалах справи відсутня, натомість є накладна за № 41328. Отже, суд вважає, розрахунок штрафу за накладною № 21328 здійснений щодо накладної № 41328.
3. Накладні № 43815, 43816, 43817, № 43819, 43820, 43821, 43822, 43823, 43824, 43825, 43826, 43827, 43828, 43829, 43830, 43831, 43832, 43833, 43834, 43835.
За вказаними накладними вантаж прийнято 14.05.19 до перевезення на станції Славкув ЛХС Польща.
Відповідно до розрахунку позивача за даними накладними визначено відстань доставки вантажу 1073 км, запланована дата прибуття вантажу - 21.05.19 (1073/200 = 6+1, 7 діб доставки), фактичний термін доставки вантажу - 17 діб, дата фактичного прибуття - 25.05.2019, прострочка - 4 доби.
Позивачем не враховано відстань, яку проходив вантаж зі станції Славкув ЛХС Польща до станції Ізов Україна, яка становить 399 км.
Таким чином, загальний термін доставки становить: Славкув ЛХС Польща - 399 км/200 = 2 доби + відстань від станції Ізов до станції Грекувата - 1073 км/200=6 діб + 1 доба (відправлення вантажу) = 9 діб нормативний термін доставки вантажу.
Отже, вантаж повинен прибути до станції призначення Грекувата 23.05.2019.
Фактична дата прибуття по зазначеним вище накладним - 25.05.19, тобто про строчка склала 2 доби.
Розмір неустойки: 2 (к-сть діб прострочки)/17 (фактичний термін доставки вантажу) = 0,11 тобто 6% 3332,5 грн (залізничний тариф) х 6%=199, 95 грн.
Оскільки розмір неустойки 199,95 грн за кожною відправкою (накладною) є еквівалентом 8,4 швейцарських франка, вимоги позивача щодо стягнення неустойки щодо прострочення доставки вантажу по накладним № 43815, 43816, 43817, № 43819, 43820, 43821, 43822, 43823, 43824, 43825, 43826, 43827, 43828, 43829, 43830, 43831, 43832, 43833, 43834, 43835 не підлягають задоволенню.
4. Накладні № № 41294, 41295, 41296, 41297, 41298, 41299, 41300, 41301, 41302, 41303, 41304, 41305, 41306, 41307 41308 41309 41310 41311 41312 41313 41314 41315 41316 41317 41318 41319 41320 41321 41322 41323 41324 41325 41326 41327, 41328, 41329 41330 41331 41332 41333 41334 41335 41336 41337 41338 41339 41340 41341 41342 .
Як вбачається з матеріалів справи, на станції Савро з 09.05.19 по 10.05.19 відбулася затримка вагонів через неприйняття їх вантажовласником внаслідок відсутності технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, тобто затримка в 1 добу, що підтверджується актом № 109 форми ГУ-23а від 09.05.19 та актом № 107 форми ГУ-23а від 10.05.19.
За вказаними накладними вантаж прийнято 05.05.19 до перевезення на станції Славкув ЛХС Польща.
Відповідно до розрахунку позивача за даними накладними визначено відстань доставки вантажу 1073 км, запланована дата прибуття вантажу - 11.05.19 (1073/200=6+1, 7 діб доставки), фактичний термін доставки вантажу - 17 діб, дата фактичного прибуття - 21.05.2019, прострочка - 10 діб.
Позивачем не враховано відстань, яку проходив вантаж зі станції Славкув ЛХС Польща до станції Ізов Україна, яка становить 399 км.
Таким чином, загальний термін доставки становить: Славкув ЛХС Польща - 399 км/200 = 2 доби + відстань від станції Ізов до станції Грекувата - 1073 км/200 = 6 діб + 1 доба (відправлення вантажу) = 9 діб нормативний термін доставки вантажу.
Отже, вантаж повинен прибути до станції призначення Грекувата 13.05.2019, тобто прострочка в доставці вантажу становить 8 діб, а не 10.
Також, як зазначалося вище, затримка доставки 1 добу відбулася через неприйняття вагонів на станції призначення, тому прострочка в доставці вантажу становить 8 діб - 1 добу = 7 діб.
Розмір неустойки становить: 7 (к-сть діб прострочки)/17 (фактичний термін доставки вантажу) = 0,41 тобто 30% 3332, 5 грн. (залізничний тариф) х 30% = 999, 75 грн.
999, 75 грн. х 49 (кількість накладних) = 48 987 грн 75 коп.
Отже, розмір неустойки за прострочення терміну доставки вантажу за накладними № № 41294, 41295, 41296, 41297, 41298, 41299, 41300, 41301, 41302, 41303, 41304, 41305, 41306, 41307 41308 41309 41310 41311 41312 41313 41314 41315 41316 41317 41318 41319 41320 41321 41322 41323 41324 41325 41326 41327, 41328, 41329 41330 41331 41332 41333 41334 41335 41336 41337 41338 41339 41340 41341 41342 становить 48 987 грн 75 коп.
5. Накладні № № 40682, 40701, 40702, 40706.
За накладними від 01.05.19 № № 40682, 40701, 40702, 40706 на станції Славкув ЛХС Польща прийнято до перевезення вагони.
Відповідно до розрахунку позивача за даними накладними визначено відстань доставки вантажу 1073 км, запланована дата прибуття вантажу - 08.05.19 (1073/200 = 6+1, 7 діб доставки), фактичний термін доставки вантажу - 17 діб, дата фактичного прибуття - 18.05.2019, прострочка - 10 діб.
Суд зазначає, що позивачем не враховано відстань, яку проходив вантаж зі станції Славкув ЛХС Польща до станції Ізов Україна, яка становить 399 км.
Таким чином, загальний термін доставки становить: Славкув ЛХС Польща - 399 км /200 = 2 доби + відстань від станції Ізов до станції Грекувата - 1073 км/200 = 6 діб + 1 доба (відправлення вантажу) = 9 діб нормативний термін доставки вантажу.
Отже, вантаж повинен прибути до станції призначення Грекувата 10.05.2019, а не 08.05.2019.
Розмір неустойки становить: (8 (кількість діб прострочки) /17 (загальний термін доставки вантажу) = 0,47, тобто 30%), яка складає 3332,5 (залізничний тариф) х 30%=999,75 грн.
999,75 грн. х 4 (кількість накладних) = 3 999 грн.
Розмір неустойки за прострочення терміну доставки вантажу за накладними № № 40682, 40701, 40702, 40706 складає 3 999 грн.
6. Накладна № 43066.
За вказаною накладною вантаж прийнято 10.05.19 до перевезення на станції Славкув ЛХС Польща.
Відповідно до розрахунку позивача за даною накладною визначено відстань доставки вантажу 1073 км, запланована дата прибуття вантажу - 17.05.19 (1073/200 = 6+1, 7 діб доставки), фактичний термін доставки вантажу 16 діб, дата фактичного прибуття 26.05.2019, прострочка 9 діб.
Позивачем не враховано відстань, яку проходив вантаж зі станції Славкув ЛХС Польща до станції Ізов Україна, яка становить 399 км.
Таким чином, загальний термін доставки становить: Славкув ЛХС Польща - 399 км/200 = 2 доби + відстань від станції Ізов до станції Грекувата - 1073 км/200 = 6 діб + 1 доба (відправлення вантажу) = 9 діб нормативний термін доставки вантажу.
Отже, вантаж повинен прибути до станції призначення Грекувата 19.05.2019.
Розмір неустойки: 7 (кількість діб прострочки)/16 (фактичний термін доставки вантажу) = 0,43 тобто 30%, 3332,5 грн (залізничний тариф) х 30%=999, 75 грн.
Отже, розмір неустойки по накладній № 43066 складає 999, 75 грн.
Щодо заявленої вимоги відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафу за прострочення термінів доставки вантажу по залізничним накладним № № 62255, 62256, 62406, 62407, 62436, 62437, 62438, суд зазначає наступне.
Відповідно до параграфу 1 статті 47 УМВС позов може бути пред'явлено тільки після пред'явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого була пред'явлена претензія.
Параграфом 2 статті 47 УМВС передбачено момент виникнення права на пред'явлення претензії та позову, за умовами якого право пред'явлення претензії та позову про відшкодування за недостачу, пошкодження (псування) вантажу, а також за перевищення строку доставки, виникає з дня видачі вантажу одержувачеві.
Як вбачається з накладних № № 62255, 62256, 62406, 62407, 62436, 62437, 62438, вантаж було доставлено 22.05.2019 та видано одержувачу 23.05.2019.
Параграфами 3 та 5 статті 46 УМВС визначено, що претензія пред'являється по кожному відправленню окремо, за винятком:
- претензії про повернення переборів провізних платежів. Така претензія може пред'являтися по декільком відправленням;
- випадків, коли по декільком відправленням складено один комерційний акт. У такому випадку претензія пред'являється на всі відправлення, зазначені в комерційному акті.
Претендатель зобов'язаний прикласти до претензії документи, що обґрунтовують претензію, зазначені в Правилах перевезень вантажів. Накладна та комерційний акт прикладаються в оригіналах.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач на виконання вимог УМВС з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з претензіями по кожному відправленню окремо: від 26.06.2019 № 555/43 по накладній (№ 62255), від 26.06.2019 № 556/43 по накладній № 62256, від 26.06.2019 № 557/43 по накладній № 62406, від 26.06.2019 № 558/73 по накладній № 62407, від 26.06.2019 № 559/43 по накладній № 62436, від 25.06.2019 № 560/43 по накладній № 62437, від 25.06.2019 № 561/43 по накладній № 62438. Вказані претензії були пред'явленні 01.07.2019.
Параграфами 7 та 8 статті 46 УМВС визначено, що перевізник зобов'язаний в 180-денний строк від дня одержання претензії розглянути її, дати відповідь претендателю та при повному або частковому визнанні претензії сплатити претендателю належну суму. При частковому або повному відхиленні претензії перевізник повідомляє претендателю підстави відхилення претензії та одночасно повертає документи, прикладені до претензії.
Листами від 20.11.2019 № ЦМ-У-2345/19, від 20.11.2019 № ЦМ-2346/19, від 20.11.2019 № ЦМ-У-2347/19, від 20.11.2019 № ЦМ-У-2348/19, від 20.11.2019 № ЦМ-У-2349, від 20.11.2019 № ЦМ-У-2350/19, від 20.11.2019 № ЦМ-У2351 претензії позивача залишені без задоволення. Вказані листи отримані позивачем 27.11.2019.
Згідно з параграфом 3 статті 47 УМВС позов може бути пред'явлено, якщо протягом строку на розгляд претензії перевізник повідомив особу, яка звернулася з претензією, про її відхилення повністю або частково.
Відповідно пункту 1 параграфа 1 статті 48 УМВС позови до перевізника за перевищення термінів доставки вантажу пред'являються протягом 2 місяців.
Параграфом 3 статті 48 УМВС визначено, що пред'явлення претензії, оформленої відповідно до статті 46 "Претензії" цієї Угоди, зупиняє перебіг строків давності, передбачених у § 1 цієї статті.
Перебіг терміну давності продовжується з того дня, коли перевізник повідомив претендателю про повне або часткове відхилення його претензії або з моменту закінчення терміну, встановленого в § 7 статті 46 "Претензії" цієї Угоди, якщо претензія залишена перевізником без відповіді.
За таких обставин, оскільки право на звернення до суду з даним позовом у позивача виникло 23.05.2019, претензії направлено 01.07.2019, відповідь на претензії отримано 27.11.2019, а позивач звернувся до суду з даним позовом 27.12.2019, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 834 грн 21 коп. штрафу за прострочення термінів доставки вантажу по накладним № № 62255, 62256, 62406, 62407, 62436, 62437, 62438 не підлягають задоволенню, у зв'язку зі спливом позовної давності.
Відповідно до параграфа § 4 статті 46 УМВС пропуск строків давності є підставою для відхилення вимог.
У відзиві на позов відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, обґрунтовуючи це тим, що фактично затримка вантажу на шляху приймання сталась не з вини відповідача.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.
Разом з тим суд зазначає, що для застосування вищевказаних правових норм щодо зменшення розміру неустойки, відповідач повинен довести наявність тих обставин, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення.
В той час відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, на підставі яких суд би міг дійти висновку щодо наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення, в відтак, клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки не підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30.03.2018 № 180330/ЦГЗ в загальному розмірі 2 107 грн 00 коп.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2018 між Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (клієнт за договором) та Адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" (адвокатське об'єднання за договором) укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180330/ЦГЗ, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Додатковою угодою від 02.12.2019 № 6011 до договору сторони погодили вартість послуг.
Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 2 107 грн 00 коп. представником позивача долучено до матеріалів справи копію акта приймання-передачі наданих послуг до додаткової угоди від 02.12.2019 № 6011 до договору, відповідно до якого вартість послуг становить 2 107 грн 00 коп., розрахунок розміру винагороди за договором від 06.03.2020 та рахунок на оплату від 11.03.2020 № 172 на суму 2 107 грн 00 коп.
Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Приймаючи до уваги викладене, з огляду на ціну позову та заявлений позивачем розмір витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та ступенем складності справи, а тому суд вважає їх обґрунтованими на суму 2 107 грн 00 коп.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню частково, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, покладаються на відповідача у розмірі 1 293 грн 95 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вулиця Тверська, 5, м. Київ, 03680 ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, 50066, ідентифікаційний код 00190977) штраф в розмірі 54 586 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн 35 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 1 293 (одна тисяча двісті дев'яносто три) грн 95 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 179 (одна тисяча сто сімдесят дев'ять) грн 73 коп.
3. В іншій частині позову щодо заявлених вимог про стягнення 34 298 грн 96 коп. штрафу відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька