ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2020Справа № 910/287/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи
за позовом приватного акціонерного товариства «ВЕСКО»
до акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 12867,00 грн.,
Представники:
не викликались
Приватне акціонерне товариство «ВЕСКО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 12867,00 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив термін доставки вантажу.
Суд своєю ухвалою від 05.02.2020 відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив на позов не подав.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Приватне акціонерне товариство «ВЕСКО» замовило послугу щодо перевезення вантажу за маршрутом: станція відправлення - Дружківка - станція призначення - Бердянськ, Придніпровська залізниця.
Факт замовлення позивачем перевезення та прийняття відповідачем вантажу до виконання підтверджується залізничною накладною № 49204886.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічний припис містить ст. 909 ЦК України.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, передбачено, що договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Згідно зі ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України), Статут залізниць України визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на корить третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Нормами статті 41 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу), термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на число місяць» (пункт 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів).
Пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів встановлено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються:
на одну добу:
- на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу;
- у разі переадресування вантажів;
на 2 доби:
- у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи;
- у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.
Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажів вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.11 Правил обчислення термінів доставки вантажів).
Встановлений ст. 116 Статуту залізниць України штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на 2 (дві) доби (більше ніж на 48 годин) - 10% провізної плати, на 3 (три) доби (більше ніж на 72 години) - 20% провізної плати і на 4 (чотири) доби (більше ніж на 96 годин) - 30% провізної плати.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до підпункту в) пункту 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної.
Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
В залізничній накладній № 49204886 є переуступний напис, відповідно до якого право на пред'явлення претензій та позову передано приватному акціонерному товариству «ВЕСКО» (графа 18).
Згідно з відомостями, внесеними до накладної, вантаж прийнято до перевезення 07.04.2019, а отже, з огляду на п. 2.1. Правил, строк доставки обчислюється з 08.04.2019.
При цьому, оскільки відстань складає 622 км, строк доставки становить 5 діб ( 1 доба за кожні повні та неповні 200 км шляху + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу), а тому враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 12.04.2019.
Вантаж був доставлений 17.04.2019, таким чином відповідач прострочив доставку вантажу на 5 діб.
У видатковій накладній зазначено, що сплачено 81996,50 грн. провізної плати.
Позивач заявив до стягнення 12867,00 грн. штрафу як 30% від 42890,00 грн. провізної плати.
Оскільки у суду відсутні підстави для стягнення суми більшої, ніж заявлено позивачем, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 12867,00 грн. штрафу (42890,00 грн. *30%).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити повністю позов приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» до акціонерного товариства «Українська залізниця».
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» (вул. Індустріальна, 2, м. Дружківка, Донецьк область, 84205, код 00282049) 12867,00 грн. штрафу, 2102,00 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».
Суддя С. А. Ковтун