13 квітня 2020 року
Київ
справа №240/10831/19
адміністративне провадження №К/9901/10176/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Олевського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Олевського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (далі - Олевській РС УДМС України в Житомирській області), в якому просила: визнати протиправною відмову відповідача оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки її дитині, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ); зобов'язати РС УДМС України в Житомирській області оформити та видати неповнолітній дитині ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 06 вересня 2019 року про видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки згідно з положеннями Закону України «Про звернення громадян». Зобов'язано Олевський РС УДМС України в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 06 вересня 2019 року про видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до вимог Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (далі - Порядок № 302). У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
06 квітня 2020 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Предметом спору у цій справі є неправомірність відмови суб'єкта владних повноважень видати паспорт у формі книжечки та зобов'язання видати такий паспорт.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження
Предмет спору у цій справі, характер спірних правовідносин, зміст судових рішень та викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, дають підстави для висновку, що ця адміністративна справа є справою незначної складності.
У цій справі заявник оскаржує рішення судів першої й апеляційної інстанцій, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у зразковій справі №806/3265/17. Водночас мотиви, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанцій свідчать про те, що справа не має ознак зразкової справи, наведені у рішенні Великої Палати Верховного Суду (справа №806/3265/17). Так, перевіряючи обставини справи, суди встановили, що ОСОБА_2 звернулася із заявою до органу ДМС у якій, зокрема просила видати їй паспорт зразка 1994 року, проте цю заяву відповідач по суті не розглянув, перевірку документів, які повинні бути додані до такої заяви не здійснив та надав інформаційну відповідь у відповідності до Закону України «Про звернення громадян». Тому, частково задовольняючи позов, суди зобов'язали відповідача повторно розглянути заяву та надати мотивовану відповідь відповідно до положень Порядку № 302.
Водночас підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України заявник не зазначає і судом касаційної інстанції таких не встановлено.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Олевського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Р. Радишевська
Н.В. Шевцова