13 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/257/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 ,
на ухвалу Господарського суду Донецької області
(суддя - Бокова Ю.В.)
від 20.03.2019,
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Геза Т.Д., судді - Плахов О.В., Шевель О.В.)
від 12.06.2019,
у справі за позовом ОСОБА_2
до Колективного підприємства «Тартар»,
за участю третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичного департаменту Маріупольської міської ради, ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25
про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників, статуту в редакції від 08.08.2016 та змін до статуту, скасування державної реєстрації змін,
18.02.2020 ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі №905/257/19 до Касаційного господарського суду разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі №905/257/19 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неповажністю підстав, наведених скаржницею у клопотанні про поновлення строку.
06.04.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків та поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень з наведенням інших підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку.
У клопотанні скаржниця зазначає, що взяла до уваги правозастосування Верховного Суду щодо порядку оскарження судових рішень особами, які були залучені до участі у справі як треті особи, після прийняття оскаржуваних судових рішень, зокрема, в ухвалі Верховного суду від 12.12.2019 у справі №308/12227/13-ц. Крім того, заявниця стверджує, що вона не одержувала у порядку, передбаченому статтею 242 ГПК України копії оскаржуваних судових рішень поштовим чи електронним зв'язком, не ознайомлювалась з матеріалами справи. 04.01.2020 вона отримала ухвалу про залучення її до участі у справі третьою особою, однак вказана ухвала не є предметом оскарження. Натомість норми процесуального права пов'язують початок перебігу процесуального строку з моменту отримання судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенції) "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру".
Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
У п. 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Посилання скаржниці у вказаному клопотанні на ухвалу Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №308/12227/13-ц є безпідставними, оскільки обставини вказаної справи не є аналогічними.
Щодо доводів скаржниці про неотримання у порядку, передбаченому статтею 242 ГПК України, копій оскаржуваних судових рішень поштовим чи електронним зв'язком, то процесуальним законом не передбачено обов'язку суду надсилання третій особі копій судових рішень у справі, які були прийняті до залучення такої особи до справи.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.12.2019 ОСОБА_1 залучено до участі у справі №905/257/19 як третю особу - 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Вказану ухвалу скаржниця отримала 04.01.2020, що підтверджується наявними в матеріалах касаційної скарги доказами. В той же день, як зазначала скаржниця у касаційній скарзі, вона ознайомилася з оскаржуваними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Оскільки двадцятиденний строк з дня ознайомлення ОСОБА_1 з ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.03.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 сплив 24.01.2020, а звернулася остання з касаційною скарго до суду касаційної інстанції лише 18.02.2020, то наведені скаржницею підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Касаційний господарський суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши зазначені скаржницею причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що ОСОБА_1 належних доказів або переконливих аргументів для підтвердження своїх доводів щодо неможливості своєчасного оскарження судових рішень не надала, а отже пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.
За таких обставин, суд касаційної інстанції відхиляє клопотання про поновлення строку та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі №905/257/19.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 292, 293, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 20.03.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі №905/257/19.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі №905/257/19.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі №905/257/19 надіслати скаржниці разом з доданими до неї матеріалами.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді І. Кондратова
І. Ткач