13 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/1975/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Власюк Феодосії Григорівни
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2020
(головуючий суддя Іванов О.Г., судді Дармін М.О., Березкіна О.В.)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.10.2019
(головуючий суддя Проскуряков К.В., судді Азізбекян Т.А., Зінченко Н.Г.)
у справі №908/1975/17
за позовом Фізичної особи-підприємця Власюк Феодосії Григорівни
до 1. Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут"
про визнання незаконними дії про припинення газопостачання, відновлення газопостачання та стягнення матеріальної шкоди у розмірі 199 220,00 грн,
07 березня 2020 року Фізична особа-підприємець Власюк Феодосія Григорівна звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2020 (повний текст складено 24.01.2020) та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.10.2019 у справі №908/1975/17 з викладеним у ній клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд залишає касаційну скаргу без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".
За положеннями частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктами 1,2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у чинній редакції станом на день звернення із позовною заявою) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року в розмірі 1600 гривень.
При цьому, частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.10.2019 у цій справі, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Скаржниця не погоджується з ухваленими у справі судовими рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій про припинення та відключення газопостачання, просить задовольнити позов у цій частині.
Отже, за подання касаційної скарги у цій справі Фізичній особі-підприємцю Власюк Феодосії Григорівні необхідно було сплатити судовий збір у сумі 3200,00 грн (1600 * 200%).
Фізична особа-підприємець Власюк Феодосія Григорівна до касаційної скарги не додала документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Таким чином, скаржниці необхідно усунути недолік касаційної скарги та подати докази сплати судового збору у сумі 3200,00 грн.
Належними реквізитами для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом є:
- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код банку отримувача: 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Проте Фізична особа-підприємець Власюк Феодосія Григорівна подала касаційну скаргу без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У касаційній скарзі позивачки не міститься посилання на жодну з передбачених абзацом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, Суд залишає касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Власюк Феодосії Григорівни без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України та встановлює скаржниці строк для подання доказів сплати судового збору у сумі 3200,00 грн та для зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав).
Водночас Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 №239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.
Відтак Верховний Суд встановлює скаржниці строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом 10 днів з дня закінчення карантину.
При цьому Верховний Суд роз'яснює скаржниці, що за можливості, вона не позбавлена права усунути недоліки поданої касаційної скарги у менший строк, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлений Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292, пунктом 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Власюк Феодосії Григорівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.10.2019 у справі №908/1975/17 залишити без руху.
2. Встановити Фізичній особі-підприємцю Власюк Феодосії Григорівні строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.
3. Роз'яснити скаржниці, що за можливості, вона не позбавлена права усунути недоліки поданої касаційної скарги у менший строк, ніж строк карантину.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ткач