Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/347/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59)
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61)
про стягнення 21878,98 грн.
без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про стягнення 21878,98 грн. В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу № 12/41GТ617-690-19 від 14.11.2019 щодо оплати поставленого газу, а саме: виконання обов'язку з оплати спожитого природного газу у встановлений договором строк. У зв'язку з чим, з відповідача заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 21878,98 грн. Здійснюючи правове обґрунтування позову, позивач посилається зокрема на норми ст. 256, 257, 526, 527, 611 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №922/347/20. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
27.02.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 3276) з оригіналами документів, копії яких було подано разом із позовною заявою.
28.02.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5322), в якому останній зазначає, що КЕВ м. Харків є неприбутковою організацією, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету, та вказав про добросовісне та своєчасне виконання договірних зобов'язань у минулому, що свідчить про відсутність його вини у порушенні господарських зобов'язань.
Відзив на позовну заяву (вх. № 5322 від 28.02.2020) досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2020, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.
14.11.2019 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (постачальник) та відповідачем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (споживач) було укладено Договір постачання природного газу № 12/41GT617-690-19 (надалі - Договір) (а.с. 8-13), відповідно до положень п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Відповідно до п. 9.1. Договір набуває чинності з дати його підписання та, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 листопада 2019 року та діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Харківгаз Збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Із обставин справи вбачається, що ТОВ "Харківгаз Збут" (постачальник) надав відповідачу послуги з постачання природного газу у кількості: грудень 2019 року - 3271,07 м.куб. на загальну суму 21878,98 грн.
Так, за підсумками надання послуг з газопостачання у грудні 2019 року сторонами було підписано акт приймання-передачі природного газу № ХО389026367 від 31.12.2019 до Договору (а.с. 16) відповідно до якого позивачем у грудні 2019 року були передані відповідачу 3271,07 куб.м. природного газу вартістю 21878,98 гривень.
Тобто, підписаний сторонами акт приймання - передачі за вищевказаний період свідчить про факт отримання відповідачем послуг з постачання природного газу.
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку:
- оплата в розмірі 100 % (сто відсотків) за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем на підставі актів приймання-передачі природного газу протягом 25 календарних днів.
Позивачем у позові вказано, що сума несплаченої відповідачем заборгованості перед позивачем склала 21878,98 грн.
Вищевказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
В розумінні статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
До частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання, які регулюються законодавством про купівлю-продаж, згідно якого, в силу статті 655 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частини 2 статті 193 ГК України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100 % (сто відсотків) за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем на підставі актів приймання-передачі природного газу протягом 25 календарних днів.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
У відповідності до акту приймання-передачі природного газу, відповідач, в рамках укладеного між сторонами Договору, протягом грудня 2019 року отримав від позивача природний газ на загальну суму 21878,98 грн.
Нормами ч.1 ст.202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, з огляду на погоджені сторонами умови Договору, де сторони чітко погодили та встановили ціну природного газу, а також погодили порядок його оплати, тому у відповідача існує обов'язок зі своєчасної оплати спожитого природного газу у встановленому розмірі та встановлені Договором строки.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Водночас щодо заперечень відповідача, суд звертає увагу, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 21878,98 грн. заборгованості підлягають задоволенню повністю.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, п/р НОМЕР_1 в АБ "Кліринговий дім" м. Київ, МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) - 21878,98 грн. заборгованості за спожитий природний газ по договору постачання природного газу № 12/41GT617-690-19 від 14.11.2019 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "13" квітня 2020 р.
Суддя Г.І. Сальнікова