Справа № 752/5900/20
Провадження № 2/752/4833/20
27 березня 2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд -
Встановив:
У березні 2020 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Тетяна Павлівна, Голосіївський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Шоста київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту та шлюбу недійсними.
Одночасно з позовною заявою представник позивача пода до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 40,80 кв.м., житловою площею 21,50 кв.м. та заборонити користування квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 40,80 кв.м., житловою площею 21,50 кв.м.
В обґрунтування заяви заявник вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Причиною смерті спадкодавця ОСОБА_3 стало швидкоплинне тяжке онкологічне захворювання «гострий мієломонобластний лейкоз». Цей діагноз було поставлено спадкодавцю ОСОБА_3 в лютому 2019 року, коли він проходив інтенсивне лікування у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь». Після смерті батька ОСОБА_3 його донька - ОСОБА_1 звернулася до Шостої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. В нотаріальній конторі виявилось, що спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт на все своє нерухоме та рухоме майно, в тому числі квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 40,80 кв.м., житловою площею 21,50 кв.м. на свою співмешканку ОСОБА_2 , з якою він знався останні 10 років і періодично співмешкав. В Шостій київській державній нотаріальній конторі при відкритті спадщини ОСОБА_1 надали копію заповіту, в результаті чого з'ясувалося, що ОСОБА_3 в період між стаціонарними лікуваннями і боротьбою за своє життя уклав шлюб із ОСОБА_2 . Також вказує, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 незаконно зайняла, володіє і користується спірною квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 40,80 кв.м., житловою площею 21,50 кв.м., а тому існує значний ризик, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З роз'яснень Пленуму Верховного суду України викладених в п. 4 постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглянувши заяву про забезпечення позову, з урахуванням обставин, зазначених у позовній заяві, змісту спірних правовідносин, вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому слід накласти арешт на спірне майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 40,80 кв.м., житловою площею 21,50 кв.м., що буде достатнім заходом і відповідатиме заявленим позивачем вимогам, оскільки попередить можливість відчуження спірного майна до вирішення спору по суті.
Також, відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Проте вимога позивача про заборону користування квартирою, як вид забезпечення позову суперечить приписам ч. 10 ст. 150 ЦПК України.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви в цій частині.
Керуючись ст. ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суддя -
Постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 40,80 кв.м., житловою площею 21,50 кв.м.
В решті вимог заяви відмовити.
Копію ухвали напривити для відома сторонам.
Роз'яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя В.С. Хоменко