ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.04.2020Справа № 50/790-43/173
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК» про відвід судді від розгляду справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Уліс Сістемс»
до Закритого акціонерного товариства «Планета-буд»
про банкрутство
У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Пасько М.В.) перебуває заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Уліс Сістемс» про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Планета-буд».
18.03.2020 представником Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК» шляхом використання засобів електронного зв'язку подано до суду заяву про відвід судді Паська Миколи Васильовича від розгляду справи № 50/790-43/173.
Згідно з положеннями частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 за наслідками розгляду заяви представника Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК» суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим справа № 50/790-43/173 передана для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2020 заяву Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК» про відвід судді у справі № 50/790-43/173 передано для розгляду судді Князькову В. В.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК» від 17.03.2020 про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами частини 2 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у частині першій статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В свою чергу, приписами частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі
Заявник як на підставу для відводу судді Паська М.В. посилається на частину першу статті 35 та частину першу статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування пред'явленого відводу заявник вказує, що постановами Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 задоволені апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК», скасовані ухвали Господарського суду міста Києва (суддя Пасько М.В.) від 19.11.2019 та 25.11.2019 про відмову у задоволені скарги Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК» на дії ліквідатора Гусара І.О. та про задоволення клопотання ліквідатора Гусара І.О. про скасування будь-яких арештів майна Закритого акціонерного товариства «Планета-буд» (боржника).
За твердженнями заявника, неодноразове прийняття необґрунтованих рішень суддею та їх подальше скасування Північним апеляційним господарським судом викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Паська М.В. під час розгляду справи.
Однак, за висновками суду, такі доводи заявника є необґрунтованими, а обставини, про які вказує заявник, не узгоджуються з визначеними процесуальним законом підставами для відводу судді, перелік яких зазначено вище.
Щодо посилань заявника, як підставу для відводу, на частину першу статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Право на незалежний і безсторонній суд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no.16695/04, від 15.07.2010).
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, який затверджено XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Одночасно з цим, згідно зі статтею 5 Кодексу суддівської етики передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду є незалежність судді під час здійснення правосуддя.
Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Незалежність суддів не є прерогативою чи привілеєм і надається їм не для захисту власних інтересів, а в інтересах принципу верховенства права й усіх, хто прагне та очікує справедливості (Висновок No18 (2015) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях. П. 10).
Як зазначено у пункті 35 розділу VII Щорічної доповіді Вищої ради правосуддя за 2017 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в України», затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2018 №463/0/15-18, поширення в суспільстві настроїв щодо можливості піддавати сумнівам судові рішення поза процедурами апеляційного (касаційного) оскарження є надзвичайно негативною тенденцією, яка має бути якнайшвидше подолана за рахунок спільних зусиль суддів, органів суддівського врядування та самоврядування, громадських організацій та засобів масової інформації.
Отже, право особи на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на яку посилається заявник, кореспондується з обов'язком учасників справи добросовісно користуватися наданими їм законом процесуальними правами. Відтак, учасники справи повинні утримуватись від заявлення завідомо необґрунтованих відводів.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Фактично у поданій заяві заявником не наведено дійсних обставин, з якими він пов'язує можливість відведення судді на підставах п. 1-4 ч. 1 ст. 35 Господарського кодексу України, водночас, скасування Північним апеляційним господарським судом ухвал Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 та 25.11.2019 не може свідчити про упередженість та необ'єктивність судді Паська М.В. в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського кодексу України, а отже не підтверджує наявності підстав для відводу судді.
Щодо посилань заявника, як підставу для відводу, на частину першу статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 36 ГПК України визначено випадки, які унеможливлюють повторну участь судді у розгляді справи.
Зокрема, частиною першої статті 36 ГПК України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Як вже зазначалось судом постановами Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 скасовані ухвали Господарського суду міста Києва (суддя Пасько М.В.) від 19.11.2019 та 25.11.2019 про відмову у задоволені скарги Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК» на дії ліквідатора Гусара І.О. та про задоволення клопотання ліквідатора Гусара І.О. про скасування будь-яких арештів майна Закритого акціонерного товариства «Планета-буд» (боржника).
Однак, за висновками суду, посилання заявника на ч. 1 ст. 36 ГПК України є необґрунтованими, а обставини, про які вказує заявник, не узгоджуються з визначеними процесуальним законом підставами для відводу судді, перелік яких зазначено вище.
Відповідно до ч. 19 ст. 32 ГПК України особливості розподілу судових справ установлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
При цьому, частиною 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, зі змісту частини першої статті 36 ГПК України вбачається, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи при новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Отже, враховуючи те, що постановами Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020, скасовано ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 про відмову у задоволені скарги Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК» на дії ліквідатора Гусара І.О. та від 25.11.2020 про задоволення клопотання ліквідатора Гусара І.О. про скасування будь-яких арештів майна Закритого акціонерного товариства «Планета-буд» (боржника) по справі № 50/790-43/173, господарський суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції фактично скасовано постановлені судом проміжні процесуальні ухвали, які фактично не є рішенням у справі та одночасно не є ухвалою про закриття провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи, що доводи заявника стосовно наявності підстав для відводу судді Паська Миколи Васильовича від розгляду справи № 50/790-43/173 зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, приймаючи до уваги, що наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді не встановлено, а недопустимість повторної участі судді у розгляді справи судом не встановлено, заява Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК» про відвід судді підлягає залишенню без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 35-36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ БАНК» № 121/20-Л від 17.03.2020 про відвід судді Паська Миколи Васильовича від розгляду справи № 50/790-43/173.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В. В. Князьков