ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.04.2020Справа № 910/4780/20
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Релігійної організації "Управління Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви"
до Чернівецької обласної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування розпорядження
Релігійна організація "Управління Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Чернівецької обласної державної адміністрації (відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 07 травня 2019 року під № 441-р "Про реєстрацію Статуту релігійної організації" в новій редакції з новою юридичною назвою релігійної організації.
Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 01.04.2020 (вх. № 4780/20 від 08.04.2020), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс.
Проте, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено вірне місцезнаходження відповідача (Чернівецької обласної державної адміністрації), а саме: у позовній заяві зазначено місцезнаходження відповідача за адресою: 58001, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, тоді як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірним місцезнаходженням відповідача є така адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Грушевського, буд. 1.
Крім того, у позовній заяві не зазначено повне найменування третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог, а саме: у позовній заяві зазначено Релігійна організація "Релігійна громада парафії честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької Єпархії Православної церкви України, тоді як відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повним найменуванням цієї юридичної особи зазначено: Релігійна організація "Релігійна громада парафії честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької Єпархії Православної церкви України села Васловівці Заставницького району Чернівецької області".
Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано повного викладу обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Так, на першому аркуші позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідача, а також третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог - Управління культури Чернівецької обласної державної іністрації, та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог - Релігійна організація "Релігійна громада парафії честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької Єпархії Православної церкви України.
Однак, позивачем у позові не зазначено правових підстав щодо залучення вказаних осіб до участі у справі, відтак, позивачем не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третіх осіб , які зазначено у позові самим позивачем.
Водночас, за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач із заявою про залучення до участі у справі третіх осоіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до суду не звертався, а рівно позивач не зазначив, на які права чи обов'язки визначених ним у позові третіх осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також не зазначив, на чиїй стороні - позивача або відповідача визначені ним треті особи належить залучити до участі у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Однак, у якості доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третім особам-1,2 позивачем додано лише накладні № 5800213627788 від 01.04.2020, № 5800213627770 від 01.04.2020, № 5800213627761 від 01.04.2020 та фіскальні чеки від 01.04.2020 без описів вкладення, що суперечить ч. 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд не може дійти беззаперечного висновку про те, що на адресу відповідача та третіх осіб-1, 2 надіслано саме копію позовної заяви № б/н від 01.04.2020 та доданих до неї документів.
До того ж, з наведених накладних та фіскальних чеків не вбачаються повні адреси відповідача та третіх особам-1,2, а тому суд не може дійти беззаперечного висновку про те, що відповідні поштові відправлення направлені саме на адреси місцезнаходження відповідача та третіх осіб-1, 2.
За наведених обставин, позивачем не дотримано вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановленому порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судвого збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.
Отже, розмір судового збору за розгляд немайнової вимоги, заявленої позивачем, становить 2102,00 грн.
Разом з тим, позивачем додано до позовної заяви квитанцію № 194 від 01.04.2020 на суму 2102,00 грн, згідно з якою платником є ОСОБА_1 а не позивач - Релігійна організація "Управління Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви" (ідентифікаційний код юридичної особи 21431483).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Вказаною нормою Закону встановлюється можливість здійснення оплати судового збору іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду, що обумовлено необхідністю дотримання платіжної дисципліни платниками судового збору, недопущення безпідставного повернення коштів з державного бюджету та здійснення правильного розподілу судових витрат між учасниками справи за результатами розгляду справи.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті листа Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 вих. № 6-17517/18 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Таким чином, враховуючи положення статті 2 Закону України "Про судовий збір", надана до суду квитанція № 194 від 01.04.2020, платником за якою є ОСОБА_1 , не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви Релігійною організацією "Управління Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви" до Господарського суду міста Києва, оскільки ОСОБА_1 не є особою, яка звертається до суду з даним позовом (позивачем).
За наведених обставин, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановленому порядку.
Позивачем також не дотримано вимог ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною другою статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Натомість, позивачем в якості додатків до позовної заяви додано копії письмових доказів, які не засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, оскільки такі копії не містять дати їх засвідчення, а копії документів, зазначених у додатках № 6 та 9 до позовної заяви взагалі жодним чином не засвідчені та фактично подані у вигляді ксерокопій.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог пп. 2, 5 ч. 3 ст. 162, п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- зазначити вірне місцезнаходження юридичної особи відповідача;
- зазначити повне найменування третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог;
- надати виклад обставин заявлених позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третіх осіб-1,2;
- надати належні докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адреси місцезнаходження відповідача та третіх осіб-1, 2;
- надати докази сплати судового збору у встановленому порядку;
- надати копії письмових доказів (додатки до позовної заяви), засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення вірного місцезнаходження юридичної особи відповідача;
- зазначення повного найменування третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог;
- надання викладу обставин заявлених позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третіх осіб-1,2;
- надання належних доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адреси місцезнаходження відповідача та третіх осіб-1, 2;
- надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку;
- надання копій письмових доказів (додатки до позовної заяви), засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
4. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.04.2020 та оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Гумега