712/14366/19
2/712/503/20
13 квітня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Юр'євої К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду та до повноліття дитини.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 січня 2019 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб.
Позивач та відповідач є батьками малолітньої сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Близько двох місяців позивач з відповідачем не проживають як подружжя, не ведуть спільного господарства, у них різний сімейний бюджет. Спільний з відповідачем син проживає з позивачем та перебуває на повному її утриманні. Відповідач коштів на утримання сина не надає, на даний час позивач не працює, оскільки перебуває декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, в зв'язку з чим звернулася до суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі та призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації та проживання, яка зазначена позивачем у позовній заяві, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі судової влади України.
Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, однак, в судове засідання без поважних причин двічі не з'явився, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви до суду не надав. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 19 грудня 2017 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 19 грудня 2017 року складено відповідний актовий запис №217.
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 11 січня 2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували 11 січня 2019 року шлюб, про що, в цей же день, складено відповідний актовий запис №32. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила своє прізвище на « ОСОБА_1 ».
Згідно довідки №752525, виданої Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради 28 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки, виданої Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради 19 листопада 2018 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , її спільний з відповідачем син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає спільно з нею та перебуває на її повному утриманні, при цьому відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає.
Вищевказані доводи позивача підтверджуються матеріалами цивільної справи та відповідачем не спростовані.
Будь-яких доказів перебування на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей, сплати останнім аліментів, стягнень з відповідача за виконавчими документами, матеріали цивільної справи не містять.
Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя і всебічний розвиток.
Відповідно до ч.7 ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтями 18, 27 «Конвенції про права дитини» (ратифікованої постановою ВР України №789-XII від 27 лютого 1991 року) встановлено, що батьки несуть загальну та однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року: «За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх доньки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Згідно ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 необхідно стягувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду, тобто з 31 жовтня 2019 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Враховуючи, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою була звільнена від сплати судового збору, та приймаючи до уваги, що її позовні вимоги підлягають задоволенню, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок.
На підставі викладеного, відповідно до ст.51 Конституції України, ст.ст.180, 181, 182, 183, 191 СК України та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282, 352, 354-355, 430 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовною заявою до суду, тобто з 31 жовтня 2019 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя О.М. Борєйко