Справа № 1-268/11
Провадження № 1-в/692/12/20
13.04.2020
09 квітня 2020 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши в порядку виконання вироку подання Драбівського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань покладених на неї при виконанні виконавчого листа за вироком від 10 травня 2012 року Канівського міськрайонного суду Черкаської області, -
До суду надійшло подання старшого державного виконавця Драбівського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України. Клопотання мотивоване тим, що остання ухиляється від виконання вироку від 10 травня 2012 року Канівського міськрайонного суду Черкаської області, яким з неї були стягнуті кошти у сумі 200 тис. грн. на користь ОСОБА_4 . Станом на 19.03.2020 року кошти від боржника не надходили.
В судовому засіданні старший державний виконавець подання підтримав, пояснив що стосовно ОСОБА_5 є три виконавчі провадження, за якими з неї стягуються кошти на користь ОСОБА_4 . Боржник перераховує кошти на рахунок держказначейства, чим майже погасила більшу суму боргу перед ОСОБА_4 за одним з виконавчих проваджень, по якому стягуються кошти у сумі 6 тис. грн. Проте, по виконавчому провадженню № 45684771 від 02.12.2014 року борг на суму 200 тис. грн. залишається не погашеним повністю. Зарахування коштів, що надійшли від боржника, в рахунок погашення по конкретному виконавчому провадженню здійснюється державним виконавцем, оскільки боржник в призначенні платежу не зазначає по якому саме з трьох виконавчих проваджень перераховані кошти.
Стягувач ОСОБА_4 просив суд подання задовольнити, пояснив суду, що кошти, які йому надходять від боржника є незначні, по 300 грн. на місяць, і не регулярно. Основний борг залишається непогашеним. Боржник була звільнена достроково від відбування покарання на підставі того, що була гарантія її працевлаштування, проте остання цього не зробила, а зареєструвалася приватним підприємцем і не здійснює підприємницьку діяльність. При цьому, Арєф?єва змінивши прізвище на початку 2019 року не повідомила про це державну виконавчу службу до жовтня 2019 року, і в цей період заборгованість не сплачувала, а державний виконавець був позбавлений можливість виявити її доходи через зміну прізвища. Крім того, остання являється керівником танцювального гуртка для дітей, де батьки сплачують їй кошти за навчання дітей, ці доходи боржник не оформляє офіційно. В 2019 році боржники здійснювала виїзд за кордон, в 4 кварталі 2019 року за даними податкової служби дохід від її як підприємця склав 20 тис. грн., проте 50 % від її доходу, як її було зобов?язано постановою державного виконавця перераховувати стягувачу, він не отримав. Характеризує боржника як особу, яка не визнала вину під час розгляду кримінального провадження та розцінює її дії як ухилення від виконання рішення суду.
Боржник ОСОБА_6 вважає подання необґрунтованим, просила суд відмовити в його задоволенні, пояснила суду, що вона зареєстрована як приватний підприємець, підприємницьку діяльність не здійснює, та звітується до податкової служби про відсутність доходів. Вона дійсно є керівником дитячого танцювального гуртка, проте здійснює таку діяльність на безоплатній основі, а лише після того як набереться досвіду зможе офіційно заробляти кошти та погашати борг перед стягувачем. Кошти які збирають батьки дітей, що займаються в гуртку витрачаються на поліпшення матеріальної бази гуртка. Вона дійсно змінила прізвище на початку 2019 року, проте не знала, що про це необхідно було повідомити державного виконавця. З гуртком вона відвідувала іншу державу в якості керівника гуртка, проте її витрати з проїзду, проживання та харчування оплатила сторона, яка їх запросила. Наразі її доходи складають лише з матеріальної допомоги дітей. Дохід, який показала податкова служба в довідці у сумі 20 тис. грн., це матеріальні цінності, які були нею отримані після участі гуртка в голосуванні та зайняття другого місця в такому голосуванні. Вона не знала про цей дохід, оскільки скоріше за все він був відображений стороною, що надала таку допомогу. Відпочивати за кордон не їздить, сплачує борг в межах можливого.
Дослідивши письмові докази, вислухавши сторони, суд дійшов до наступного висновку.
27.05.2013 року Канівським міськрайнним судом Черкаської області було видано виконавчий лист № 1-268/11 по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.137 КК України, по якому з неї на користь ОСОБА_4 було стягнуто моральну шкоду у сумі 200 тис. грн.
Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Драбівського районного управління юстиції ОСОБА_8 від 02.12.2014 року було відкрито виконавче провадження № 45684771 по вищевказаному виконавчому листу. Боржник була повідомлена про відкриття виконавчого провадження, цей факт остання визнає в судовому засіданні. На даний час сума боргу 200 тис. грн. залишається непогашеним в повному обсязі, вжиті заходи щодо арешту майна та рахунків позивних результатів не надали, через відсутність майна у боржника, про що свідчать додані до подання матеріали виконавчого провадження та не заперечуються сторонами. Частина коштів, які сплачувала боржник, були зараховані державним виконавцем на погашення боргу перед тим же стягувачем ОСОБА_4 , проте по іншому виконавчому листу, за яким стягується витрати на правову допомогу у сумі 6 тис. грн. та по іншому виконавчому провадженню. Зарахування цих коштів здійснювалось державним виконавцем самостійно, оскільки боржник в платіжних документах не зазначала номер провадження за яким погашається борг.
З копії паспорта громадянина України вбачається, що боржник отримала цей паспорт 01.03.2019 року на ім?я ОСОБА_5 . 03.10.2019 року постановою старшого державного виконавця ОСОБА_9 були внесені зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження про зміну прізвища боржника. Абзацом 2 ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі зміни прізвища сторони виконавчого провадження, виконавець, своєю постановою за наявністю підтверджуючих документів змінює назву сторони виконавчого провадження. Проте, закон не встановив порядок надання виконавцю інформації про такі зміни.
Згідно акта державного виконавця від 16.10.2019 року боржник ОСОБА_6 15.10.2019 року на виклик державного виконавця не з'явилася, причин неявки не повідомила. Такий виклик як пояснила боржник вона не отримувала, а лише як її було особисто запрошено виконавцем ОСОБА_9 вона одразу з?явилася. До подання доказів отримання виклику не додано.
18.10.2019 року ОСОБА_6 надала письмові пояснення начальнику органу ДВС, де повідомила, що вона оформлена як підприємець, але доходів не отримує, проживає за рахунок своєї доньки, виховує її малолітню дитину, борг сплачує по можливості, сподівається на покращення матеріального стану і планує сплачувати по 500 грн. щомісячно.
Відповідно до договору про співробітництво від 01.08.2018 року, між фізичною особою підприємцем ОСОБА_10 та спілкою дитячих та юнацьких об?єднань Драбівщини «Веселка» укладено угоду про взаємодію та співробітництво з метою реалізації цілей кожної з сторін, спрямованих на розвиток їх діяльності. Співробітництво ґрунтується на безоплатній основі, метою кожної з сторін є розвиток власної діяльності та підвищення її ефективності, спрямованої на творчий розвиток на культурне збагачення дітей Драбівщини. Договір укладено строком на десять років. Фактично на підставі даного договору ОСОБА_6 зайняла посаду керівника хореографічного колективну «Нове покоління». З копії протоколу № 2 батьківських зборів даного колективу вбачається, що 20.11.2018 року було прийнято рішення про внесення благодійних внесків для розвитку колективу. Арєф? ОСОБА_11 надала суду копії списків зібраних коштів батьками дітей, що відвідують гурток, та копії квитанцій, які підтверджують витрачання коштів на матеріальні потреби гуртка (ремонт приміщення, купівля тканини для костюмів, тощо). Як пояснила боржник, кошти збирають батьки, і вони закуповують необхідні матеріали, деякі матеріальні цінності закуповує вона особисто, зокрема тканину. Їй на оплату послуг керівника гуртка ці кошти не спрямовуються. За час існування гурток досяг успіхів та отримав визнання, що підтверджується копіями дипломів наданих суду. З 27.03.2019 по 30.03.2019 ОСОБА_6 перебувала за кордоном з гуртком в Угорщині, що підтверджується записами в її закордонному паспорті. З копії запрошення на участь в міжнародному фестивалі вбачається, що керівника запрошено на основі фінансування проїзду, харчування та проживання за рахунок запрошуючої сторони. Проте, належних доказів, які б підтвердили, що фактично такі витрати здійснювалися і їх розмір боржник суду не надала.
З копії відомостей з Державного реєстру осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 05.03.2020 року ОСОБА_12 у 4 кварталі 2019 року нараховано та виплачено дохід КС «Кредит-союз» у сумі 20000 гривень. З копії акта приймання - передачі від 21.12.2019 року ОСОБА_12 , як фізичній особі - підприємцю КС «Кредит-Союз» передані матеріальні цінності в користування на загальну суму 20000 гривень. З доданих документів вбачається, що дані матеріальні цінності були придбані і передані спілкою ОСОБА_12 за перемогу танцювального гуртка в голосуванні Соціальні проекти 2019.
Головним державним виконавцем ОСОБА_8 23.02.2015 року винесено постанову, якою зобов?язано ОСОБА_13 сплачувати в рахунок погашення боргу по виконавчому провадженню № 45684771 щомісячно в розмірі 50 % із отриманого доходу, заробітної плати до повного погашення боргу. Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. В порушення даної вимоги, ОСОБА_6 не виконала покладений на неї обов?язок щодо перерахування 50 % від отриманого доходу. Той факт, що нею отримувалися матеріальні цінності не звільняє її від виконання обов?язку щодо спрямування частини доходу на погашення боргу у виконавчому провадженні.
Крім того, ОСОБА_6 не надала суду доказів, що вона отримує доходи від дітей. Суд враховує, що протягом тривалого часу боржник здійснює фактичну підприємницьку діяльність на безоплатній основі в якості керівника хореографічного гуртка, при цьому характер наданих послуг, їх якість та тривалість не позбавляють можливості отримувати винагороду за такі послуги. Будучи приватним підприємцем будь-якою підприємницькою діяльністю з метою отримання доходу боржник не займається, і за допомогою по безробіттю до державних органів не звертається. Всі вищевикладені обставини свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду, внаслідок чого тривалий час рішення суду залишається не виконаним, а борг перед стягувачем ОСОБА_4 у сумі 200000 грн. не погашеним.
Згідно п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань. П.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов?язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відтак, суд вважає необхідним подання виконавця задовольнити.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст.537, 539 КПК України, суд, -
Подання старшого державного виконавця ОСОБА_9 задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , до виконання зобов?язань, покладених на неї рішенням суду при виконанні виконавчого листа в справі № 1-268, виданого 27.03.2013 року Канівським районним судом Черкаської області про стягнення моральної шкоди у сумі 200000 гривень 00 копійок.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий
Повний текст ухвали оголошено 13.04.2020 року о 12 год. 50 хв.