Справа № 752/1801/20
Провадження № 2/752/4113/20
іменем України
(заочне)
13.03.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Власенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
у січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування 1\3 частки квартири, посвідченого 04 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А., договору дарування 1/3 частини квартири, посвідченого 07 серпня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А. та свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 грудня 2006 року відділом приватизації житла Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.
У спірній квартирі крім неї зареєстровані третя особа - ОСОБА_3 та відповідач - ОСОБА_3 , який з 2005 року в квартирі не проживає. Відповідач, не маючи перешкод в користуванні житловим приміщенням, своїх речей там не зберігає, витрат по його утриманню не несе.
Просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування вказаною квартирою.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування 1\3 частки квартири, посвідченого 04 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А., договору дарування 1/3 частини квартири, посвідченого 07 серпня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А. та свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 грудня 2006 року відділом приватизації житла Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації. (а.с. 9-15)
У спірній квартирі зареєстровані позивач - ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 та відповідач - ОСОБА_3 . Згідно довідки № 11585465 від 30.01.2020 р. відповідач зареєстрований у спірній квартирі з 12 липня 2007 року.
Позивач посилається на те, що відповідач втратив право на користування житлом.
Суд вважає, що такі доводи позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Власником квартири, в якій зареєстрований відповідач, є позивач ОСОБА_1 .
На підтвердження своїх доводів щодо відсутності відповідача у спірній квартирі більше одного року позивач посилається на письмові докази.
У матеріалах справи міститься акт № 128 від 20 січня 2020 року обстеження житлово-побутових умов мешканців квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складений комісією ЖЕД - 111. З акту вбачається, що ОСОБА_3 дійсно зареєстрований за цією адресою та зі слів власника квартири ОСОБА_3 не проживає за цією адресою з 2005 року. (а.с. 16).
Крім того, ч. 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
На підтвердження свого права власності на спірний будинок, позивач надала суду копію договору дарування 1\3 частки квартири, посвідченого 04 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А., договору дарування 1/3 частини квартири, посвідченого 07 серпня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Уманською М.А. та свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 грудня 2006 року відділом приватизації житла Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації. (а.с. 9-15)
Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що позивач як власник будинку не надавала згоди на реєстрацію відповідача у квартирі. Відповідач був зареєстрований у квартирі попереднім власником.
Наведе свідчить про те, що позивач, як власник житла, має право на реалізацію свого права власності, оскільки право користування спірною квартирою у відповідача є похідним від прав колишніх власників житла, а тому з припиненням для останніх права власності на жиле приміщення, інші особи також втрачають право користування цим приміщенням.
За таких обставин, відповідач ОСОБА_3 підлягає визнанню таким, що втратив право користування житлом.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача підлягає 840,80 грн. судового збору.
Керуючись статтями 321, 334, 383, 391, 405 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: