Ухвала від 08.04.2020 по справі 2-81/11

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-81/11

Провадження 4-с/711/15/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчик Р.В.

при секретарі Бузун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков» на повідомлення Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 26 листопада 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, заінтересована особа (боржник): ОСОБА_1 ,-

встановив:

Уточнившись з вимогами по скарзі, ПП «Торговий Дім Поляков», в особі представника за довіреністю Іванченка І.М., звернулося до суду зі скаргою, в якій, просив суд скасувати повідомлення Деснянського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві про повернення виконавчого листа № 2-81/11 від 26.01.2012р. стягувачу - ПП «Торговий Дім Поляков», без прийняття його до виконання як незаконне.

Скаргу обґрунтовує тим, що 26 січня 2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, було видано виконавчий лист про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Торговий Дім Поляков» боргу в сумі 262565,26грн.

З лютого 2012 року вказаний виконавчий лист разом з заявою про відкриття виконавчого провадження, перебував на виконанні у Деснянському ВДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві, виконавче провадження № 36999644.

Проте, всі дії виконавчої служби виявились безрезультатними і не ефективними, оскільки за весь цей час жодної копійки боргу з ОСОБА_1 так стягнуто і не було.

26 червня 2016 року старшим державним виконавцем Логвінською К.Л. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Проте, на протязі тривалого часу , оригінал виконавчого листа №2-81/11 не надходив на адресу стягувача, у зв'язку із чим, стягувач 22.05.2017р. звернувся до Деснянського ВДВС м. Києва із заявою провести перевірку по факту втрати ввіреного йому виконавчого листа.

В подальшому, за поданням державного виконавця, 04.06.2019р. Придніпровським районним судом м. Черкаси було постановлено ухвалу про видачу дублікату виконавчого листа № 2-81/11 та видано такий лист, що в подальшому був спрямований на адресу Деснянського РВ ДВС м. Києва.

Отримавши дублікат вказаного виконавчого листа, старший державний виконавець Шевель О.В., виконавче провадження не відкрила, старе провадження не поновила і не повідомила представника ПП «Торговий Дім Поляков» про перебування дублікат виконавчого листа в неї.

Лише на початку листопада 2019 року, перебуваючи у відділі виконавчої служби, представнику стягувача стало відомо про надходження на адресу ВДВС дублікату цього виконавчого документу, який він і забрав особисто, для пред1явлення до ВДВС з відповідною заявою.

13 листопада 2019 року, дублікат виконавчого листа 2-81/11 разом із заявою про відкриття виконавчого провадження та іншими документами, був поданий до канцелярії Деснянського ВДВС м. Києва. В заяві також було спеціально зазначено, що строк подачі виконавчого листа до виконання не може вважатись пропущеним, оскільки виконавчий документ спочатку знаходився у ВДВС на виконання, а потім, з вини працівників відділу був втрачений, і державними виконавцями відділу вживалися заходи для виготовлення його дублікату.

Разом з тим, 26 листопада 2019 року, старший державний виконавець Дяченко А.О. винесла повідомлення, про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою повернення стало те, що стягувач пропустив строк подачі виконавчого документу для стягнення, оскільки згідно даних АСВП вказаний виконавчий документ був повернутий стягувачу 23.06.2016р., а надійшов до відділу на виконання лише 19.11.2019р, тобто з пропуском трирічного строку.

Те, що на виконання подано дублікат виконавчого листа, виданого згідно ухвали суду від 04.06.2019р. в результаті задоволення подання державного виконавця Шевель О.В., державним виконавцем взято до уваги не було. Тому стягувач вважає, що повідомлення від 26.11.2019р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання є незаконним та підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даною скаргою.

Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року провадження у справі відкрито та призначено судове засідання з розгляду даної справи.

Скаржник в судове засідання не з'явився, представником за довіреністю ПП «ТД Поляков» Харченко О.М. подано суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Представник Деснянського ВДВС в м. Києві в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Заінтересована особа - ОСОБА_1 також в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

26 січня 2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, було видано виконавчий лист про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Торговий Дім Поляков» боргу в сумі 262565,26грн.

З лютого 2012 року вказаний виконавчий лист разом з заявою про відкриття виконавчого провадження, перебував на виконанні у Деснянському ВДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві, виконавче провадження № 36999644.

26 червня 2016 року старшим державним виконавцем Логвінською К.Л. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Проте, при пересилці вказаний виконавчий документ було втрачено.

04 червня 2019р. ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси було задоволено подання старшого державного виконавця Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Шавель О,В. про видачу дублікату виконавчого листа №2-81/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Торговий Дім Поляков» боргу по договору № 574 від 22.04.2009 в позмірі 215255грн., грошового виразу інфляції в сумі 34440,80грн., 3% річних в розмірі 11049,46грн., судового збору в розмірі 1700грн. та витрат з ІТЗ судового розгляду в розмірі 120грн., а всього 262565,26грн.

Дублікат виконавчого листа №2-81/11 Придніпровським районним судом м. Черкаси був спрямований 04 червня 2019 року на адресу Деснянського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

Як вказує скаржник, та не спростовано в судовому засіданні органом, рішення якого оскаржується, отримавши дублікат вказаного виконавчого листа, старший державний виконавець Шевель О.В., виконавче провадження не відкрила, старе провадження не поновила і не повідомила представника ПП «Торговий Дім Поляков» про перебування дублікат виконавчого листа в неї.

На початку листопада 2019 року, перебуваючи у відділі виконавчої служби, представнику стягувача стало відомо про надходження на адресу ВДВС дублікату цього виконавчого документу, який він і забрав особисто, для пред'явлення до ВДВС з відповідною заявою.

Після отримання дублікату виконавчого листа представником стягувача особисто на початку листопада 2019 року, 13 листопада 2019 року, дублікат виконавчого листа 2-81/11 разом із заявою про відкриття виконавчого провадження та іншими документами, був поданий до канцелярії Деснянського ВДВС м. Києва.

Разом з тим, 26 листопада 2019 року, старший державний виконавець Дяченко А.О. винесла повідомлення, про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою повернення стало те, що стягувач пропустив строк подачі виконавчого документу для стягнення, оскільки згідно даних АСВП вказаний виконавчий документ був повернутий стягувачу 23.06.2016р., а надійшов до відділу на виконання лише 19.11.2019р, тобто з пропуском трирічного строку.

Проте, стягувач вважає дане рішення органу ДВС незаконним, оскільки державним виконавцем не було враховано, що виконавчий лист було втрачено та в подальшому відновлено не з вини стягувача.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно ч.1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження » рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

За приписами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Пунктом 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В судовому засіданні встановлено, що 07 листопада 2019 року на адресу Деснянського ВДВС м. Києва ГТУЮ у м.Києві ПП «ТД Поляков» була направлена заява про відкриття виконавчого провадження та документи необхідні для здійснення примусового виконання рішення суду.

Повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 26 листопада 2019 року, старший державний виконавець Дяченко А.О. повернув виконавчий документ без прийняття до виконання відповідно до п.2 ч.4 ст. 4 закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із тим, що стягувачем пропущений встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п.5 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

В судовому засіданні встановлено, що виконавчий лист № 2-81/11 виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси 26.01.2012 року, був повернутий стягувачу 23.06.2016 року.

Разом з тим, при пересилці вказаний виконавчий документ було втрачено. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2019р. було задоволено подання старшого державного виконавця Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Шавель О.В. про видачу дублікату виконавчого листа №2-81/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Торговий Дім Поляков» боргу по договору № 574 від 22.04.2009 в розмірі 215255грн., грошового виразу інфляції в сумі 34440,80грн., 3% річних в розмірі 11049,46грн., судового збору в розмірі 1700грн. та витрат з ІТЗ судового розгляду в розмірі 120грн., а всього 262565,26грн.

04 червня 2019 року дублікат виконавчого листа №2-81/11 був спрямований Придніпровським районним судом м. Черкаси на адресу Деснянського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

Відповідно ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Окремо слід зазначити, що стягувач повторно звернувся до Деснянського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-81/11 07 листопада 2019 року.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного суд вважає, що ПП «Торговий Дім Поляков» не пропустив встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а відтак повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 26 листопада 2019 року є незаконним.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, п.41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.97).

Рішенням від 17.05.2005 року по справі «Чіжов проти України» визначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система (виконання рішень) була ефективною як в теорії, так і на практиці. А виконання рішень має відбуватись таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно ч.2 ст.451ЦПК України уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Встановлені в судовому засіданні фактичні обставини свідчать про обґрунтованість скарги заявника, таким чином суд вважає, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 56, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 447, 448 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Скаргу задовольнити.

Скасувати повідомлення Деснянського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві про повернення виконавчого листа № 2-81/11 від 26.01.2012р. стягувачу - ПП «Торговий Дім Поляков», без прийняття його до виконання - як незаконне.

На ухвалу протягом 15 днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Головуючий: Р. В. Демчик