Справа № 544/223/20
№ пров. 1-кп/544/51/2020
Номер рядка звіту 93
щодо заміни захисника
09 квітня 2020 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження з боку обвинувачення - прокурора Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку обвинувальний акт про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимого:
-20.05.2003 Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки. Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11.11.2003 рішення про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком скасовано, засуджений направлений для відбування покарання в місця позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;
-30.01.2004 Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, на підставі ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;
-06.04.2005 Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;
-08.04.2011 Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки; 08.04.2013 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
-30.01.2019 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
В провадженні Пирятинського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
04 березня 2020 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , у якому просить змінити йому захисника, оскільки вважає, що його захисник не бере участі у розслідуванні, не збирає докази, які підтверджують його невинуватість у вчиненні злочину, на його виклики адвокат з'являється не завжди.
В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого щодо його заміни, вважає його необґрунтованим та безпідставним. Зазначив, що аналогічне клопотання вже вирішувалося Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, та було відмовлено у його задоволенні.
Прокурор вважає, що відсутні вагомі аргументи на підтвердження слів обвинуваченого. При вирішенні клопотання покладається на розсуд суду.
Суд, вислухав обвинуваченого і його захисника, міркування прокурора, щодо відмови обвинуваченого від захисника і заміну захисника, приходить до наступних висновків.
Розглядаючи заяву обвинуваченого щодо заміни захисника, якого надав Регіональний центр з надання безплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, суд враховує наступне: безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя (ч.1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).
При реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки відповідно до ст.49 КПК України, захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Так само особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника з особистих мотивів.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», заміна призначеного адвоката проводиться Центром шляхом прийняття відповідного рішення (яке видається у формі наказу).
Виключні підстави та порядок заміни адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу, визначені ст. 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Так, адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі: 1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору; 3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом; 4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення; 5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги; 6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю; 9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; 10) наявності інших підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оцінка якості, повноти та своєчасності надання БВПД здійснюється Комісіями з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Порядок оцінки якості надання БВПД відповідає змісту ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою визначені гарантії адвокатської діяльності. Ці гарантії розповсюджуються в повній мірі і на безоплатну вторинну правову допомогу.
Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості проводити судом заміну чи відсторонення адвоката, призначеного Центром для надання БВПД (за виключенням питання відводу захисника в порядку ст. 78 КПК України).
Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти. В цьому разі особа має право на отримання правової допомоги належної якості та відповідно до стандартів якості надання БВПД у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25.02.2014р. №386/5.
Суду надано довідку Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області від 25.02.2020, відповідно до якої дія доручення, за яким ОСОБА_4 призначено адвоката ОСОБА_5 в рамках цього кримінального провадження, не припинено та воно діє до закриття кримінального провадження, закінчення останнього судового провадження, перегляду судових рішень, використання всіх національних засобів правового захисту. Вказується, що підозрюваний ОСОБА_4 заявляв клопотання про заміну захисника, оскільки призначений захисник «його не влаштовує», однак достатніх доводів щодо неналежного виконання адвокатом своїх обов'язків не навів та при цьому не було дотримано вимог ст. 54 КПК України.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином суд не може підміняти державний орган, приймати замість державного органу рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
З урахуванням вище наведеного суд може залучити іншого захисника для надання вторинної правової допомоги, замість захисника якого вже було залученого для надання вторинної правової допомоги лише у випадках передбачених ст. 83 КПК України та окрім цього КПК України відповідно положень ст. 54 КПК України передбачено саме право обвинуваченого на заміну захисника, яке є похідним від права наданого обвинуваченому ст. 48 КПК України.
Таким чином суд приходить до висновку що клопотання обвинуваченого щодо заміни захисника не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на нормах КПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 54, 78 369, 371, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо заміни захисника - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1