Справа № 161/20992/19
Провадження № 2-а/161/30/20
08 квітня 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.
при секретарі - Будько І.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
Позивач звернулася до суду з позовом до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Свій позов мотивує тим, що 15 травня 2019 року відповідачем було складено щодо неї постанову в справі по порушення митних правил № 1631/20500/19 за ст. 485 Митного кодексу України (далі - постанова) та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 66162,63 грн.
Вважає дану постанову безпідставною та необґрунтованою, винесеною без належного з'ясування усіх обставин справи щодо її вини та складу адміністративного правопорушення. Вказує, що жодних дій по заниженню митної вартості товару не вчиняла, оскільки, митне оформлення транспортного засобу вчинялося на основі реєстраційних документів, що не викликали сумніву у їх достовірності.
З врахуванням наведеного, просить суд скасувати постанову в справі по порушення митних правил № 1631/20500/19 від 15 травня 2019 року та закрити провадження у справі.
Від відповідача відзиву не надходило.
Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року по справі поновлено пропущений строк для звернення до суду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року допущено процесуальне правонаступництво та притягнуто до участі у справі правонаступника відповідача Волинську митницю Держмитслужби.
До судового засідання представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи суд розцінює як спосіб затягування розгляду справи та зловживання процесуальними правами.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності учасників справи по наявним матеріалам справи, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 268 КАС України.
Крім того, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що на підставі протоколу №1631/20500/19, заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. складено постанову (далі - постанова) в справі по порушення митних правил №1631/20500/19 від 15.05.2019 року, якою позивача визнано винною у вчиненні порушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 66162,63 грн. Постанова винесена у відсутності ОСОБА_1 (а.с. 7-10, 13-16).
Із постанови вбачається, що 01.10.2018 року посадовою особою м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № 205090/2018/081337, де декларантом (митним брокером) являвся ОСОБА_2 , проведено митне оформлення товару «автомобіль легковий, що був у користуванні номер кузова: НОМЕР_1 , марки «Opel», модель «Zafira», календарний рік виготовлення: 2010, модельний рік виготовлення: 2010, тип кузова - універсал; номер двигуна - не визначено; тип колісна формула - 4х2. Даний автомобіль, відповідно до Фактури (Kaufvertrag) від 27/09/2018, слідував від продавця «Toyota Service» на адресу отримувача «Ratushynska Ilona» за ціною 1400 Євро. За митне оформлення даного транспортного засобу при його митній вартості у 48891,56 грн. було сплачено митних платежів в загальній сумі 37295,90 грн.
22.02.2019 року до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом від 15.02.2019 року надійшло звернення митних органів Литовської Республіки щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення автомобіля марки «Opel», модель «Zafira», за експортною митною декларацією MRN № 18LTLC0100EK0F8DC2 та рахунком-фактурою серії LUV № 180001838 від 25/09/2018 щодо купівлі-продажу вищезазначеного транспортного засобу, а також копія митної декларації щодо митного оформлення даного автомобіля.
Згідно поданих документів було встановлено, що автомобіль марки «Opel», модель «Zafira», номер кузова: НОМЕР_1 був проданий компанією UAB «LUVESA» громадянину ОСОБА_3 за ціною 3600 Євро, що на момент митного оформлення за курсом НБУ складало 117810,97 грн.
Таким чином, за розмитнення вище зазначено автомобіля необхідно було сплатити митні платежі на суму 59350,11 грн., тобто, різниця між платежами, що були сплачені та платежами, які необхідно було сплатити становить 22054,21 грн.
Внаслідок чого відповідачем зроблено висновок, що ОСОБА_1 через декларанта (митного брокера) ОСОБА_2 під час митного оформлення вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів, а саме заявила в митній декларації неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару та надала з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого ст. 485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 486 МК України, щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно ст. 489 МК України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 352 МК України передбачено, що під час проведення перевірок посадові особи органів доходів і зборів можуть використовувати документи, визначені Митним кодексом України, податкову інформацію, експертні висновки, судові рішення, документально підтверджені відомості, отримані від уповноважених органів іноземних держав щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів.
Частиною 7 статті 54 МК України встановлено, що якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до фактури (Kaufvertrag) від 27/09/2018, транспортний засіб слідував від продавця «Toyota Service» на адресу отримувача «Ratushynska Ilona» за ціною 1400 Євро, а тому даний автомобіль був придбаний на підставі вказаної договірної ціни. При цьому, відповідач не ставив під сумнів надані документи до митного оформлення.
Під час розмитнення товару жодних зауважень з боку митних органів не було, не було і зауважень безпосередньо до митної вартості. Крім того, слід зазначити, що митний орган у разі сумніву щодо ціни товару має повноваження запитувати додаткові документи або коригувати митну вартість. Рішення про коригування митної вартості відповідачем не приймалось.
Що стосується самої інформації, отриманої у встановленому порядку від митних органів Литовської Республіки, то ця інформація стосується продажу компанією UAB «LUVESA» автомобіля марки «Opel», модель «Zafira», номер кузова: НОМЕР_1 громадянину ОСОБА_3
Однак, наявність такої інформації, отриманої від митних органів Литовської Республіки, не спростовує обставин стосовно продажу вказаного автомобіля компанією «Toyota Service» згідно фактури (Kaufvertrag) від 27/09/2018 ОСОБА_1 .
Відтак, наявність такої інформації митних органів Литовської Республіки про продаж автомобіля іншим продавцем товару для гр. ОСОБА_3 не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, оскільки ця інформація та документи, на які посилається відповідач, не виключає можливості переходу прав на автомобіль від фізичної особи, яка зазначена у вказаному листі до інших осіб, в т.ч. до продавця, який зазначений в поданих до митного оформлення документів.
Таким чином, позивачем під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортного засобу і сплачено суми митних платежів на підставі первинних документів.
Відтак, ОСОБА_1 виконала митні і податкові зобов'язання під час здійснення митних процедур. Рішення про коригування митної вартості митним органом не приймалося. Додаткових досліджень податковими та митними органами не проводилося, а інформація, отримана від уповноважених органів іноземних держав, стосувалася факту ймовірної підробки документів, однак в матеріалах справи відсутні докази щодо обставин, які саме документи є підробленими між компанією UAB «LUVESA» та гр. ОСОБА_3 чи між компанією ««Toyota Service»» та ОСОБА_1 .
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №817/1107/17.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що в даному випадку відповідач Волинська митниця Держмитслужби, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не довів правомірність свого рішення щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 77, 241-246, 255, 295 КАС України, ст. ст. 458, 485, 486 МК України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову Волинської митниці Державної фіскальної служби України у справі про порушення митних правил 1631/20500/19 року від 15 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та закрити справу про адміністративне правопорушення
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пахолюк А.М.