Дата документу 02.04.2020
Справа № 937/9921/19
Провадження №2/937/930/20
"02" квітня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Редько О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Колеснікової Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати відповідачів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач - ОСОБА_2 є донькою позивача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є унучками позивача. З 2012 року у вказаній вище квартирі відповідачі не мешкають, оскільки вони мешкають в житловому будинку АДРЕСА_2 . Позивач має намір продати квартиру. Позивач звернулась до нотаріуса за консультацією, але нотаріус повідомила, що позивач не може розпорядитись своєю квартирою, оскільки там зареєстровані малолітні діти.
В судове засідання позивач не з'явилась, однак від представника позивача - адвоката Скворцової О.В. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Від відповідача та законного представника відповідачів на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, не заперечують проти задоволення позовних вимог.
Від представника третьої особи на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Крім того, від представника третьої особи на адресу суду надійшли рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області №65/16 від 02.04.2020 року про затвердження висновку щодо вирішення спору про визнання малолітніх дітей такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а також висновок органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради щодо вирішення спору стосовно визнання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Згідно висновку орган опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради не має достатніх підстав підтримувати позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє як законний представник в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в частині визнання малолітніх дітей такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.16 ЦК України «Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України «Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд». При цьому згідно до ст. 391 ЦК України «Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном».
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі продажу № 780 від 05.11.1998 року /а.с.5/.
Згідно довідки відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 6634 від 25.11.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.6/.
Згідно довідки голови квартального комітету від 27.11.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 з 2012 року мешкають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.7/.
Згідно довідки квартального комітету від 27.11.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , але з 2012 року за вказаною адресою фактично не мешкають /а.с.8/.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 , зареєстрована, однак не проживає за вказаною адресою, позивач не може оформити субсидію.
Отже, дії відповідача порушують права позивача як власника вказаного житлового приміщення.
На підставі викладеного, суд вважає можливим визнати відповідача ОСОБА_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно висновку органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 02.04.2020 року № 65/16, орган опіки та піклування немає достатніх підстав підтримувати позовні вимоги у частині визнання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст. 29 ЦК України, яка дає визначення поняттю «місце проживання» та встановлює особливості визначення місця проживання дітей залежно від їх віку, градуюючи осіб до 10 років, від 10 до 14 років та від 14 років (неповнолітніх), а також положення сімейного законодавства й законодавства, яке регламентує охорону дитинства.
Так згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (ч. 2 ст. 3 СК України).
Крім того, статті 14, 18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що держава забезпечує дітей правом на проживання, діти членів сім'ї наймача або членів його сім'ї мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Права неповнолітніх підлягають захисту на підставі п. 3 ст. 1 Конвенції про права дитини, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.
У відповідності до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Враховуючи наведені норми права, а також те, що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не проживають за місцем реєстрації не з власної ініціативи (тобто причину не проживання не можна визнати неповажною), вони не можуть бути визнані такими, що втратила право користування цим житлом.
Суд також вважає за необхідне прийняти до уваги висновок органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо недоцільності визнання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та той факт, що Орган опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області заперечує у задоволенні позовних вимог в частині, що стосується малолітніх дітей, тобто визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, то суд вважає необхідним залишити за малолітніми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 , та відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», статтею 160 Сімейного кодексу України, статтею 156 Житлового кодексу України, статтею 405 Цивільного кодексу України, статтями 2-4, 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О.В. Редько