Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 2-а-2102/05
10 квітня 2020 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Кулініча Я. В.
з секретарем Щипська І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Овручі заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про роз'яснення судового рішення по справі №2-2102/05 , -
01 квітня 2020 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду із заявою в якій просить роз'яснити порядок виконання рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 30.07.2008 року у справі №2-2102/05 про зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації забезпечити жилою площею сім'ю ОСОБА_1 в кількості 4-х осіб, в складі якої є потерпілий від аварії на Чорнобильській АЕС категорії - 1, поза чергою, визначеною списком сімей переселенців які мають 1-у категорію з урахуванням висновків рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 листопада 2019 року у справі №286/1646/17, роз'яснити хто є боржником у виконавчому провадженні та до кого слід застосовувати заходи примусового характеру, та як виконувати рішення суду у разі відмови ОСОБА_2 від запропонованих їй раніше квартир.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2006 року по справі №2-а-2102/05 було зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації забезпечити жилою площею сім'ю ОСОБА_1 в кількості 4-х осіб, в складі якої є потерпілий від аварії на Чорнобильській АЕС категорії -1, поза чергою визначеною списком сімей переселенців які мають 1-у категорію та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про стягнення на користь його дружини ОСОБА_2 20 тис. грн. за заподіяну її здоров'ю шкоду в зв'язку з відсутністю вини відповідача.
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 05 грудня 2006 року по справі №22/4075, постанову Овруцького районного суду від 8 вересня 2006 року в частині задоволення позовних вимог про забезпечення сім'ї ОСОБА_1 жилою площею, було скасовано та ухвалено нову постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про забезпечення жилою площею за необгрунтованістю. В решті постанову залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2008 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, постанову апеляційного суду Житомирської області від 05 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про позачергове забезпечення жилою площею, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю - було скасовано. Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2006 року в частині зобов'язання Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації забезпечити жилою площею сім'ю ОСОБА_1 в кількості 4-х осіб, в складі якої є потерпілий від аварії на Чорнобильській АЕС категорії -1, поза чергою визначеною списком сімей переселенців які мають першу категорію - було залишено без змін. Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2006 року було скасовано в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю, та повернуто справу в цій частині на новий розгляд.
Відповідно до вимог частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно вимог частини другої статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Із зазначеної процесуальної норми слідує, що судове рішення роз'яснюється лише в тому випадку, коли воно є незрозумілим та за таким звернулось визначене коло осіб.
Таким чином, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалено, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року №7 роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Вищенаведений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 18.02.2019 у справі №826/26757/15 та від 02.05.2019 у справі №9901/162/19.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.06.2018 у справі №806/5194/15.
Дослідивши рішення та заяву державного виконавця про роз'яснення судового рішення, суд приходить до висновку, що державний виконавець не наводить обґрунтування незрозумілості постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2006 року по справі №2-а-2102/05, а фактично просить суд роз'яснити спосіб виконання судового рішення (роз'яснити хто є боржником у виконавчому провадженні та до кого слід застосовувати заходи примусового характеру, та як виконувати рішення суду у разі відмови ОСОБА_2 від запропонованих їй раніше квартир).
При цьому, чинним КАС України не передбачено роз'яснення судового рішення щодо способу його виконання.
Суд звертає увагу, що станом на день розгляду судом заяви про роз'яснення судового рішення вищевказане рішення, яке просить роз'яснити державний виконавець, фактично перебуває на стадії виконання та виконувалося (надавалися квартири від яких позивач відмовлявся), що додатково свідчить про відсутність труднощів у його розумінні.
Крім того, просить роз'яснити рішення з урахуванням висновків рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 листопада 2019 року у справі №286/1646/17.
В ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016 року (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Тобто, вказана вимога державного виконавця з своєю суттю є дослідження предмету позову з урахуванням нових правових норм та позицій, які мають місце на момент розгляду заяви (виконання рішення суду) та були відсутні на момент ухвалення рішення, як наслідок, тягне зміну змісту самого рішення по суті.
Роз'ясненню підлягає виключно резолютивна частина рішення у разі, якщо вона допускає неоднозначність його тлумачення, що може спричинити виникнення проблемних питань, пов'язаних із виконанням цього рішення. При цьому, роз'яснення інших частин не здійснюється, оскільки вони безпосередньо не підлягають виконанню.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява державного виконавця про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення є чітким і зрозумілим і не потребує додаткового роз'яснення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 248, 254 КАС України, суд,-
В задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про роз'яснення судового рішення по справі №2-2102/05 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення.
Суддя Я. В. Кулініч