Справа № 157/419/20
Провадження №1-кс/157/108/20
Іменем України
10 квітня 2020 рокумісто Камінь-Каширський
Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , що погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030090000132 від 9 квітня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,
встановив:
Слідчий СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області з клопотанням, в якому просить накласти арешт на вилучені 9 квітня 2020 року під час проведення огляду місця події вантажний автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «BOXER МАХІ», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , є ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 , а також на 12 бочок (9 металевих та 3 пластикових) об'ємом по 200 літрів кожна, повністю заповнених речовиною, ззовні схожою на дизельне пальне (солярку) та 4 металевих каністри об'ємом по 50, 20, 20 і 10 літрів, повністю заповнених речовиною, ззовні схожою на дизельне пальне (солярку), в загальній кількості 2500 літрів, які знаходяться у вказаному транспортному засобі. В обґрунтування клопотання зазначає, що СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020030090000132 від 9 квітня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 9 квітня 2020 близько 7 год. працівниками СРПП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області під час патрулювання по вул. Центральна в с. Видричі Камінь-Каширського району було зупинено вантажний автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «BOXER МАХІ», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя смт. Ратне. При огляді транспортного засобу в кузові виявлено 12 металевих бочок об'ємом по 200 літрів кожна, повністю заповнених речовиною, ззовні схожою на дизельне пальне (солярку), та 4 каністри об'ємом по 50, 20, 20 і 10 літрів, повністю заповнених речовиною, ззовні схожою на дизельне пальне (солярку), без будь-яких дозвільних документів. Як пояснив ОСОБА_5 , 8 квітня 2020 року він придбав на одній із автозаправочних станцій в м. Луцьку (точно не пригадує на якій) для власних потреб 2500 літрів дизельного палива (солярки), адже являється приватним підприємцем і має фермерське господарство та доволі багато сільськогосподарської техніки, які заправляються дизельним паливом. Зазначене пальне було у відповідній тарі бочках і каністрах, які поміщено до його автомобіля марки «PEUGEOT», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 9 квітня 2020 року близько 07 год. під час транспортування пального до місця свого проживання в смт. Ратне вказаним автомобілем, в с. Видричі Камінь-Каширського району він був зупинений нарядом поліції. При цьому, жодних дозвільних документів на транспортування такої кількості палива у нього не було, як наміру збувати пальне іншим особам. Із протоколу огляду місця події, проведеного 9 квітня 2020 року в період часу із 07 год. 35 хв. по 08 год. 15 хв. по вул. Центральна в с. Видричі Камінь-Каширського району Волинської області, напроти домогосподарства №1А, вбачається, що слідчим було виявлено та вилучено вантажний автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «BOXER МАХІ», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в кузові якого знаходилося 12 бочок (9 металевих та 3 пластикових) об'ємом по 200 літрів кожна, повністю заповнених речовиною, ззовні схожою на дизельне пальне (солярку), та 4 металевих каністри об'ємом по 50, 20, 20 і 10 літрів, повністю заповнених речовиною, ззовні схожою на дизельне пальне (солярку), в загальній кількості 2500 літрів. Вказаний транспортний засіб разом з його вмістом було поміщено на штраф майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинські області. 9 квітня 2020 року вказаний автомобіль разом з його вмістом слідчим був детально оглянутий, сфотографований, докладно описаний в протоколі огляду та визнаний речовим доказом у цьому кримінальному провадженні. Наявні в матеріалах кримінального провадження дані дають достатні підстави вважати, що вказаний транспортний засіб та речовина, яка в ньому знаходиться, зберегли на собі сліди злочину та мають значення для подальшого проведення слідчих дій в рамках цього кримінального провадження, а саме, призначення відповідних судових експертиз.
Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав повністю з викладених у ньому підстав і просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав, в той же час пояснив, що не заперечує щоб автомобіль був повернутий власнику в користування, однак належить заборонити розпоряджатися транспортним засобом і накласти арешт на вилучене під час візуального огляду дизельне пальне.
Власник майна ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили з викладених у письмових запереченнях підстав і просили тимчасово вилучене майно повернути законному володільцю. Власник майна ОСОБА_5 пояснив, що, керуючи транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, повідомив останнім про перевезення дизельного пального в бочках для власних потреб, дав згоду на огляд свого автомобіля і не знав, які наслідки в подальшому це може мати для нього, та в послідуючому, поки писав в салоні автомобіля пояснення, слідчий, працівники поліції, проникли в багажник його транспортного засобу та здійснювали огляд тари з дизельним пальним.
Представник власника майна - ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що клопотання про арешт не відповідає вимогам ст. ст. 132, 171 КПК України, оскільки не зазначено ідентифікуючих ознак майна, на яке слідчий просить накласти арешт, не відомо як слідчим здійснювалися заміри вилученої рідини, що знаходилася в бочках, каністрах, які візуальні ознаки свідчать про приналежність рідини до паливно-мастильних матеріалів, немає відомостей щодо належного опечатування та забезпечення схоронності зазначеного майна. Органом досудового слідства взагалі не проводилося опечатування вилученого майна, та й сам володілець майна ОСОБА_5 не приймав участі в опечатуванні вилучених предметів, на жодній з бирок його підпису немає. Клопотання слідчого не містить обгрунтування потреби накладення арешту на вилучене у ОСОБА_5 майно, а саме, не наведено жодного доказу, який би підтверджував наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Всупереч вимогам ч. 5 ст. 132 КПК України слідчим не долучено жодного належного та допустимого доказу здійснення незаконного придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збуту чи транспортування з метою збуту незаконно виготовленого пального. Клопотання про арешт майна не відповідає вимогам КПК України в частині необхідності доведення наявності обґрунтованої підозри для застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна третьої особи. Вилучене в ОСОБА_5 майно не належить до жодної з категорій речових доказів, наведених у ст. 98 КПК України, слідчим не вказано які конкретно обставини можуть бути встановлені за допомогою вилученого майна та які слідчі дії з цими об'єктами мають проводитися, а враховуючи, що мало місце грубе порушення законодавства щодо належного зберігання цих об'єктів та їх детального опису задля подальшої ідентифікації, та проведення будь-яких дій з вилученими об'єктами взагалі є неможливим. Протокол огляду місця події від 9 квітня 2020 року є недопустимим доказом, огляд проводився у володінні ОСОБА_5 , при цьому в матеріалах справи немає ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення такого огляду. Не дотримано органом досудового слідства і вимог підслідності, а тому очевидним є отримання доказів в даному кримінальному провадженні неналежним та неуповноваженим суб'єктом.
Заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, власника майна та його представника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно належить відмовити, зважаючи на таке.
Як передбачено п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частинами 2, 3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно зі ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 9 квітня 2020 року, слідчим СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області здійснено огляд місцевості, автомобільної дороги сполученням м. Камінь-Каширський - смт. Ратне Волинської області, зокрема, ділянки дороги по вул. Центральна в с. Видричі навпроти домогосподарства № 1А, і на правому ґрунтовому узбіччі у напрямку смт. Ратне виявлено та вилучено вантажний автомобіль типу «бус», білого кольору, марки «PEUGEOT» моделі «BOXER МАХІ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , в кузові якого виявлено та вилучено 9 металевих бочок об'ємом 200 літрів кожна, зеленого, синього, червоного та бежевого кольорів, 3 пластикових бочки білого та синіх кольорів, об'ємом 200 літрів, 3 каністри зеленого та червоного кольорів об'ємом 20, 20 та 10 літрів, одну пластикову каністру об'ємом 50 літрів із вмістом рідини ззовні схожою на дизельне пальне. В подальшому зазначений транспортний засіб та бочки і каністри, заповнені рідиною, зовні схожою на дизельне пальне, поміщено на майданчик Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області.
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 вбачається, що автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «BOXER МАХІ», н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, VIN: НОМЕР_3 , належить ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
За змістом ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Відповідно до ст. 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьої цієї статті.
Під іншим володінням особи, згідно положень ч. 2 ст. 233 КПК України, розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Як виняток, частиною 3 ст. 30 Конституції України передбачено, що у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, огляд транспортного засобу не може проводитись окрім як на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку або, за наявності письмового дозволу особи про проведення такого огляду, після чого слідчий, прокурор повинен невідкладно звернутися до слідчого судді з клопотання про проведення обшуку.
Огляд місцевості передбачає огляд певної території, відмінної від житла чи іншого володіння особи, а тому такі процесуальні дії як огляд транспортного засобу та огляд місцевості повинні оформлятися окремими протоколами.
Слідчий, прокурор не зверталися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку іншого володіння особи - транспортного засобу ОСОБА_5 .
Наявна в матеріалах провадження розписка власника ОСОБА_5 про дозвіл на огляд його транспортного засобу, виходячи з сукупності встановлених в судовому засіданні обставин, що супроводжували цю слідчу дію, не свідчить про його добровільну та інформовану згоду на огляд автомобіля та майна, яке в цьому автомобілі знаходилося, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів, що даючи таку згоду, власник автомобіля був здатен усвідомлювати правові наслідки такої згоди.
На момент проведення огляду транспортного засобу, його власник ОСОБА_5 фактично був затриманий, однак йому не було роз'яснено його права та забезпечено право на правову допомогу.
Навіть за умов, що огляд автомобіля підпадав під визначення «невідкладного випадку» у розумінні ч. 3 ст. 233 КПК України, звернення до слідчого судді постфактум відповідно до вимог цього положення закону було обов'язковим.
Виходячи із вищенаведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що вказана слідча дія, в процесі якої здійснено вилучення належного ОСОБА_5 майна, здійснена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, передбачених ч. 2 ст. 237, ч. 2 ст. 233 КПК України, а відтак результати такого огляду не можуть бути визнані допустимими доказами.
Аналогічна позиція узгоджується з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №159/451/16-к, провадження № 51-1173км18, від 01.11.2018 у справі №536/1048/16-к, провадження №51-4088км18, у відповідності до яких колегії суддів дійшли висновку, зокрема про те, що огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.
Окрім того, при вирішення клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя враховує і те, що органом досудового слідства не надано будь-яких доказів, які вказують на те, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204 КПК України, і зазначене майне відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 372, 376 КПК України, -
постановив:
У задоволенні клопотання слідчого СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030090000132 від 9 квітня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна, вилученого 9 квітня 2020 року під час проведення огляду місця події, а саме, вантажного автомобіля марки «PEUGEOT» моделі «BOXER МАХІ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, 12 бочок (дев'ять металевих та три пластикових) об'ємом по 200 літрів кожна, повністю заповнених речовиною, ззовні схожою на дизельне паливо (солярку) та 4 металевих каністр об'ємом по 50, 20, 20 і 10 літрів, повністю заповнених речовиною, ззовні схожою на дизельне пальне (солярку), в загальній кількості 2500 літрів, відмовити.
Вилучені під час огляду місця події 9 квітня 2020 року вантажний автомобіль марки «PEUGEOT» моделі «BOXER МАХІ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, 12 бочок (дев'ять металевих та три пластикових) об'ємом по 200 літрів кожна, повністю заповнених речовиною, ззовні схожою на дизельне паливо (солярку) та 4 металевих каністри об'ємом по 50, 20, 20 і 10 літрів повністю заповнених речовиною, ззовні схожою на дизельне пальне (солярку), в загальній кількості 2500 літрів, негайно повернути володільцю ОСОБА_5 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата проголошення повного тексту ухвали - 15 година 13 квітня 2020 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1