Справа № 315/200/20
Номер провадження № 2/315/205/20
Іменем України
13 квітня 2020 року
Гуляйпільський районний суд Запорізької області
у складі головуючого: судді Телегуз С.М.
за участю секретаря: Дмитренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області позовну заяву
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням ,-
12.02.2020 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В позові позивач посилалася на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 30 листопада 1998 року. У вказаному будинку зареєстрована також донька позивачки -відповідач у справі ОСОБА_2 , 1979 року народження, проте остання з 2018 року не проживає за місцем реєстрації.
Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням виписатися з її будинку, але остання відмовлялася вирішити це питання в добровільному порядку.
Позивач вважає, що вона, як власник будинку, має законні права розпоряджатися ним на свій розсуд. На ній лежить обов'язок сплачувати вартість комунальних послуг. Оскільки відповідач у вказаному житловому будинку вже понад рік не проживає, не приймає участі в утриманні будинку, позивач, посилаючись на ст. 405 ЦК України, просить позбавити її права користування житловим будинком, що є її власністю, для подальшого зняття з реєстрації.
Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явилися, надіслали суду заяву, в якій прохають справу розглядати за їх відсутності, просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлялася про дату, час і місце розгляду судового засідання (в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України), в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи без її участі не надала, відзив на позов суду не подала.
Суд, керуючись ст.280 ЦПК України, так як належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи без її участі не надала, відзив на позов не подала, та проти заочного розгляду справи не заперечує позивач, розглядає справу заочним розглядом на підставі наявних у справі доказів.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власницею будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 30 листопада 1998року, виданого виконкомом Гуляйпільської міської ради народних депутатів 30 листопада 1998року ( а.с. 8).
Відповідно до копії будинкової книги для прописки громадян, в будинку АДРЕСА_1 зареєстрована, крім власника, відповідач - ОСОБА_2 , 1979 року народження (а.с.4-6).
Також судом з'ясовано, що у 2018 році відповідач добровільно залишила будинок і з того часу в ньому не проживала, про що свідчить довідка, видана секретарем Гуляйпільської міської ради Зіненко Т. № 17 від 27.01.2020року (а.с.11), письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Частиною 1 ст.4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог:
1) про позбавлення права власності на житлове приміщення;
2) про позбавлення права користування житловим приміщенням;
3) про визнання особи безвісно відсутньою;
4) про оголошення фізичної особи померлою.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, як власник житла, з вимогою позбавити відповідача права користування житловим приміщенням, з посиланням на норми ст.405 ЖК України.
Згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідач не проживає на спірній жилій площі з 2018 року. Будь-яких доказів на спростування даних обставин відповідач суду не надала.
Домовленості між відповідачем та власником будинку про збереження за нею житла понад визначений ст. 405 ч.2 ЦК України строк, як і передбачених законом підстав для цього, судом не встановлено.
Оскільки відповідач не проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 більше 1 року без поважних на те причин, за відсутності будь-яких домовленостей із власником та законних підстав на збереження за нею житла, ніяких обов'язків щодо утримання будинку не несе, вона втратила право користування жилою площею в даному будинку, та, в порядку ст. 405 ч.2 ЦК України, підлягає до визнання такою, що втратила право користування житлом в судовому порядку.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3-5, 10-13, 89, 128, 141, 263-266, 268, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 22, 405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 - з дня її вибуття.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Суддя: С.М.Телегуз