Справа № 295/10091/14-ц
6/295/70/20
27.03.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
при секретарі судового засідання Мельник Ж.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у справі №295/10091/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частину автомобіля, визнання довідки-рахунок недійсною, стягнення грошової компенсації та поділ зобов'язань подружжя по кредитному договору, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначає, що 15.10.2015 року Богунським районним судом м. Житомира ухвалено рішення, яким стягнуто на його користь кошти при поділі спільного майна подружжя в сумі 107 690,00 грн., а також визнано подружжя зобов'язаними особами перед ПАТ «ОТП Банк» щодо сплати залишку заборгованості за кредитним договором від 27.02.2008 року, з якого: залишок по кредиту 22 171,97 грн., нараховані відсотки 223,71 грн. Виконавче провадження про стягнення коштів на користь заявника відкрито 14.12.2015 року, однак по теперішній час відповідач за первісним позовом рішення суду не виконує у зв'язку з відсутністю коштів. З огляду на викладене у заяві, ОСОБА_1 просить звернути стягнення на належне ОСОБА_2 майно, а саме: 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на вказану частку квартири.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.10.2015 року Богунським районним судом м. Житомира ухвалено рішення, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 17.11.2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.10.2016, яким первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, № двигуна НОМЕР_1 , в сумі 107 690 грн., визнано ОСОБА_1 зобов'язаною особою перед ПАТ «ОТП Банк» щодо сплати залишку заборгованості за кредитним договором №ML-010/195/2008 від 27.02.2008 та визнано ОСОБА_2 зобов'язаною особою перед ПАТ «ОТП Банк» щодо сплати залишку заборгованості за кредитним договором №ML-010/195/2008 від 27.02.2008 року.
Зустрічний позов ОСОБА_2 так само задоволено частково: визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину отриманої від УПФУ в м. Житомирі суми 1% збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування у зв'язку із придбанням квартири вперше в розмірі 1 895,26 грн.
Оскільки ОСОБА_2 рішення суду в добровільному порядку не виконала, постановою державного виконавця від 14 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №295/10091/14-ц, виданого 07.12.2015 року Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, № двигуна НОМЕР_1 , в сумі 107 690 грн.
Як вбачається з листа Богунського ВДВС міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 13.12.2019 року, на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №49622862 з виконання виконавчого листа №295/10091/14-ц, виданого 07.12.2015 року Богунським районним судом м. Житомира. З боржника ОСОБА_2 було стягнуто та перераховано на користь стягувача кошти в сумі 36 363,65 грн. Станом на 13.12.2019 року залишок заборгованості перед стягувачем становить 71 326,35 грн.
Частиною 1 статті 435 ЦПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що передбачено ч. 3 ст. 435 ЦПК України.
Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або заміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і полягає в заміні одного заходу примусового виконання іншим, а також у зміні черговості дій, направлених на виконання рішення суду. При цьому, ухвалюючи рішення про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд не вправі змінювати сам зміст цього рішення або його суть.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про звернення стягнення на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказану частку квартири фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі №350/426/16-ц.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки цим буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 435 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у справі №295/10091/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частину автомобіля, визнання довідки-рахунок недійсною, стягнення грошової компенсації та поділ зобов'язань подружжя по кредитному договору, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя Д.В. Кузнєцов