Справа №295/2332/17
Категорія 95
1-кп/295/701/20
10.04.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в колегіальному складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016060020006355 від 07.10.2016 р. стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 по обвинуваченню за ст. 187 ч. 4 КК України
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , -
Прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 під вартою оскільки розгляд справи продовжується, а термін дії попередньої ухвали суду закінчується, підстав для зміни обраних заходів не вбачається, раніше встановлені ризики не зникли та існують на даний час.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник заперечували щодо продовження строків тримання під вартою, та просили змінити на більш м'який, посилаючись на поганий стан здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник покладаються на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_19 заявила клопотання, підтримане обвинуваченою ОСОБА_13 , про зміну запобіжного заходу обвинуваченій. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_13 була затримана будучи неповнолітньою, станом на сьогодні строк перебування під вартою становить майже 7 років, її матір має постійне місце проживання, за даною адресою також проживають її брати та сестри. ОСОБА_13 раніше не судима, на обліках в псих та нарко диспансерах не перебуває. З огляду на викладене, захисник зазначає, що відсутні достатні підстави вважати про наявність обґрунтованих ризиків та про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання під вартою, тому просить змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_13 з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання.
Захисник ОСОБА_16 та обвинувачена ОСОБА_14 такожпросили змінити запобіжний захід на більш м'який, мотивуючи тим, що за попереднім вироком, який скасований, обвинуваченій була визначена міра покарання, яку обвинувачена фактично відбула.
Заслухавши думки учасників провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Судове засідання по розгляду кримінального провадження відкладено на 24.04.2020 року для виклику свідків, термін дії попередньої ухвали закінчується 13.04.2020 року, підстав для зміни обраних раніше обвинуваченим запобіжних заходів на даний час немає, оскільки вони обирались з урахування певних ризиків, зокрема, можливості впливати на свідків.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Тяжкість злочину, що інкримінується обвинуваченим у сукупності із даними про особи, з огляду на вірогідність переховуватися від суду, дає підстави вважати, що зміна відносно обвинувачених запобіжного заходу на більш м'який є неможливою та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених під час судового розгляду.
Відповідно до ст. 5 п. 3 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На підставі вище викладеного та враховуючи, що на даний час не допитані свідки, та що кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченим є умисним, особливо тяжким, за своєю суттю є корисливим, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, що значно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Крім того, обвинувачені офіційно не працевлаштовані, тобто суспільно-корисною діяльністю не займаються та особистих доходів для проживання не мають, а тому у суду є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть продовжити вчиняти інші злочини, ухилятись від суду, перешкоджати подальшому кримінальному провадженню. Даних про те, що обвинувачений ОСОБА_20 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора у суду немає. При цьому, наявність у ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 місця проживання, міцних соціальних зв'язків, не зменшують існування обґрунтованих вищевказаних ризиків.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань сторони захисту про зміну запобіжних заходів обвинуваченим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 331 КПК України, суд
Продовжити на 60 днів строк дії запобіжних заходів - тримання під вартою -обвинуваченим:
ОСОБА_11 - до 09 червня 2020 року (включно)
ОСОБА_12 - до 09 червня 2020 року (включно)
ОСОБА_13 - до 09 червня 2020 року (включно)
ОСОБА_14 - до 09 червня 2020 року (включно).
В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2