Справа №295/2239/20
Категорія 305
3/295/1339/20
10.04.2020 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Панченко Г. В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.02.2020 серії АПР18 №392684 ОСОБА_1 11.02.2020 приблизно о 11-00 у громадському місці, а саме у під'їзді будинку по АДРЕСА_2 . Миру, 12 у м. Житомирі справляв природні потреби у забороненому місці, чим ображав людську гідність та громадську мораль.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до статті 173 КУпАП відповідальність за нею наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
В порушення вимог ст.251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних, достатніх і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі.
На підтвердження вчиненого правопорушення суду надано визнававальні пояснення ОСОБА_1 та рапорт поліцейського, інших доказів суду не надано.
Разом з тим обвинувачення у вчиненні зазначеного правопорушення не може ґрунтуватися лише на показаннях особи, що притягається до адміністративної відповідальності про визнання ними своєї вини, оскільки вони не підтверджуються іншими доказами.
Постановою ЄСПЛ за скаргою N 40852/05 «Шличков проти Російської Федерації» від 09.02.2016 Європейський Суд прийшов до висновку, що внутрішньодержавні суди прийняли явку заявника з повинною як доказ його провини, і що розгляд у справі заявника було несправедливим незалежно від того, яку доказову цінність мали ці свідчення і від того, наскільки вирішальну роль вони зіграли в засудженні заявника (п. 86 постанови).
Таким чином, мало місце порушення статті 3 Конвенції у її процесуальному та матеріально-правовому аспектах, а також порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки суду не надано достатньо належних і допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, то провадження по справі необхідно закрити.
Керуючись ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Г. В. Панченко