Справа № 314/789/20
Провадження № 3/314/402/2020
20.03.2020 року м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н. Ю., секретар судового засідання Рясна А. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи (проходження служби), депутат Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
за участю: прокурора Соколова М. О.,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 88, складеного 11.02.2020, депутат Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області ОСОБА_1 , будучи згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, достовірно знаючи про необхідність подати у період часу з 01.01.2018 по 01.04.2018 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, у порушення вимог ч. 1 ст. 45, п.5-1 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2, подала її несвоєчасно, лише 10.01.2020, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, вину у вчиненому правопорушенні визнає в повному обсязі, просить суд суворо її не карати.
Прокурор підтримав обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, вважає, що наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст.7, ст. 245 та ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
З роздруківки з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, долученої до матеріалів справи, не вбачається, за який саме рік 10.01.2020 ОСОБА_1 було подано щорічну декларацію.
Відповідно до п.1, п.п. 1 п. 3, п. 5 Розділу І «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (надалі Порядок) затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі НАЗК) 10.02.2017 № 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р. за №201/30069, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон). Контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами: 1) верховенства права; 2) рівності та гарантування прав і законних інтересів усіх суб'єктів декларування; 3) об'єктивності, неупередженості та безсторонності рішень і дій Національного агентства, уповноважених ним осіб; 4) достовірності і повноти інформації, що використовується Національним агентством, правомірності одержання та використання такої інформації; 5) неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя суб'єкта декларування, окрім як у межах та у спосіб, що передбачені Законом; 6) гарантування права на судовий захист суб'єктів декларування. Усі передбачені цим Порядком заходи контролю та повної перевірки декларацій повинні відповідати вказаним у цьому пункті принципам.
Контроль декларацій НАЗК здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції (далі - Підрозділ), та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр). Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку Національне агентство здійснює через працівників Підрозділу.
Відповідно до Розділу ІІ зазначеного Порядку Відповідно до Закону Національне агентство проводить щодо декларацій такі види контролю:1) щодо своєчасності подання;
2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.
Національне агентство здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі:
1) повідомлень, що надходять від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права, які у встановленому Національним агентством порядку відповідно до статті 49 Закону перевіряють факт подання декларацій суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали);
2) інформації, що надходить до Національного агентства від осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції (викривачів), стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування;
3) інформації, що оприлюднюється у засобах масової інформації, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування;
4) самостійного виявлення Національним агентством факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування відповідно до даних Реєстру;
5) інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів;
6) інформації, що надходить до Національного агентства від громадських об'єднань, їх членів або уповноважених представників.
У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої (их) у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, Національне агентство перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування шляхом пошуку даних у Реєстрі.
Відповідно до п. 5 Розділу ІІ зазначеного Порядку якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, Національне агентство направляє такому суб'єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду.
Тобто, вказаний Порядок визначає суб'єктів, що наділені правом перевірки даних декларацій, поданих суб'єктом декларування, а також порядок перевірки та дії у разі встановлення факту неподання або несвоєчасного подання відповідних декларацій.
Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України до суб'єктів, які наділені правом перевірки декларацій, відповідно до Порядку, не відноситься. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
Рішення Національного агентства про направлення протоколу до суду не долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про запобігання корупції» державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
До матеріалів справи не долучено повідомлення Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області НАЗК про неподання ОСОБА_1 чи несвоєчасного подання декларації.
Відповідно до ч. 3 ст. ст. 49 зазначеного Закону якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання декларації, і суб'єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.
До матеріалів справи не долучено письмового повідомлення ОСОБА_1 про факт неподання декларації.
Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об'єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб'єктом декларування.
До матеріалів справи не долучено повідомлення про факт неподання ОСОБА_1 декларації спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.
Відповідно до п. 3 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному Національним агентством. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
До матеріалів справи не долучено такого висновку НАЗК.
Таким чином, матеріали справи взагалі не містять інформації стосовно повідомлення НАЗК про факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації, а також будь-яких висновків та рішень Національного агентства. Складений Департаментом стратегічних розслідувань в Запорізькій області протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, без отримання від НАЗК інформації про корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП, та без дотримання вимог, передбачених ЗУ «Про запобігання корупції» та Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не відповідає вимогам закону та не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що в цій справі про адміністративне правопорушення відсутні належні і достатні докази, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 винувата у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку судді, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Згідно з п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі, зокрема, відсутності складу адміністративного правопорушення, тому, вважаю за необхідне провадження по даній справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності закрити.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 247 та ст.ст. 221, 283-284, 287 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-6 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя Н. Ю. Мануйлова
20.03.2020