Справа № 331/1778/20
Провадження № 2/331/932/2020
Про відмову у відкритті провадження
25 березня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Гнатик Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , Держави Україна в особі як частки українського народу, корінного мешканця України та представника громади Запорізької області Кіселя Юрія Івановича до Держави Україна в особі судді Запорізького апеляційного суду Гончар Марини Сергіївни, судді Запорізького апеляційного суду Гончар Марини Сергіївни, Держави України в особі судді Запорізького апеляційного суду Подліянової Ганни Степанівни, судді Запорізького апеляційного суду Подліянової Ганни Степанівни, Держави України в особі судді Запорізького апеляційного суду Кочеткової Ірини Василівни, судді Запорізького апеляційного суду Кочеткової Ірини Василівни, Держави Україна в особі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, Держави Україна в особі судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінової Анастасії Володимирівни про порушення конституційного права Державою Україна та ознак знущання Держави Україна в так названих з народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,-
До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , Держави Україна в особі як частки українського народу, корінного мешканця України та представника громади Запорізької області Кіселя Ю.І. до Держави Україна в особі судді Запорізького апеляційного суду Гончар М.С., судді Запорізького апеляційного суду Гончар М.С., Держави України в особі судді Запорізького апеляційного суду Подліянової Г.С., судді Запорізького апеляційного суду Подліянової Г.С., Держави України в особі судді Запорізького апеляційного суду Кочеткової І.В., судді Запорізького апеляційного суду Кочеткової І.В., Держави Україна в особі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, Держави Україна в особі судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінової А.В. про порушення конституційного права Державою Україна та ознак знущання Держави ОСОБА_6 в так названих з народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Також слід звернути увагу, що Конституцією встановлено, що судді та суд при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється і що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом (стст.126, 129).
Згідно із зазначеними положеннями Конституції судові рішення і відповідно дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя (пов'язаних із підготовкою й розглядом справ у судових інстанціях) можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не в інший суд першої інстанції. Останнє порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи належним судом. Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції і законодавством про судочинство. Здійснення правосуддя в Україні врегульовано конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади. Відповідно до ст. 62 Конституції матеріальна й моральна шкода, завдана безпідставним засудженням, відшкодовується державою лише в разі скасування вироку як неправосудного. Проте й у цьому разі за заподіяну особі шкоду відповідає не суд або суддя, а держава. Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
Також згідно з роз'ясненнями, які містяться у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади», звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
У пункті 10 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України наголошується на тому, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Зазначені роз'яснення є відтворенням положень статей 62, 126 і 129 Конституції України, відповідно до яких судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 125 Конституції України в Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.
Одже особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві. Питання притягнення судді до відповідальності врегульовано законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».
Таким чином, на сьогодні чинне законодавство дає можливість громадянину повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя.
У зв'язку із викладеним розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено. Таким чином, у відкритті провадження у такій справі слід відмовляти на підставі пункту 1 частини другої статті 186 ЦПК України.
У данному випадку позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказує на неправомірність, на його думку, процесуальних дій та рішень колегії суддів Запорізького апеляційного суду у складі суддів Гончар М.С., Подліянової Г.С., Кочеткової І.В. під час апеляційного розгляду цивільної справи № 335/8837/15, провадження № 22-ц/807/1292/19 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про відібрання дітей та Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя при відкритті провадження у справі. При цьому, у змісті позовних вимог позивач просить, зокрема, визнати перепону в доступі до правосуддя ОСОБА_7 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя при відкритті провадження у справі, визнати що Держава Україна в особі суддів Запорізького апеляційного суду Гончар М.С., Подліянової Г.С., Кочеткової І.В. ім'ям України псують положення конституційного права позивача під час розгляду справи ЄУН № 335/8837/15 провадження № 22-ц/807/1292/19, визнати в діях суддів Запорізького апеляційного суду Гончар М.С., Подліянової Г.С., Кочеткової І.В. ознаки непокори його конституційним правам під час розгляду вищезазначеної справи, визнати установу Запорізького апеляційного суду як гілку судової влади з ідеологією нацизму, заснованого на принципах психічного катування сторін по справі при розгляді вищезазначеної цивільної справи, а також визнати грубим порушенням конституційного права позивача розгляд справи ЄУН № 335/8837/15 провадження № 22-ц/807/1292/19, за якою ОСОБА_5 розглянувши позовну вимогу «Визнати перепону у доступі до правосуддя інваліду 1 групи ВВВ ОСОБА_9 . Орджонікідзевським судом м.Запоріжжя, при відкритті провадження у справі» навмисно порушила процесуальне право ч.1 та ч.2 ст. 26 ЦПК України.
Зі змісту позовних вимог позивача чітко вбачається, що їх предметом є виключно процесуальні дії суддів при здійсненні правосуддя.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 шляхом звернення до суду із даним позовом у непроцесуальний спосіб оскаржує дії колегії суддів Запорізького апеляційного суду під час розгляду цивільної справи, в якій він є учасником процесу, та дії судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя при відкритті провадження у цивільній справі, з огляду на що у відкритті провадження за даним позовом слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5, 13, 46-48, 186, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , Держави Україна в особі як частки українського народу, корінного мешканця України та представника громади Запорізької області Кіселя Юрія Івановича до Держави Україна в особі судді Запорізького апеляційного суду Гончар Марини Сергіївни, судді Запорізького апеляційного суду Гончар Марини Сергіївни, Держави України в особі судді Запорізького апеляційного суду Подліянової Ганни Степанівни, судді Запорізького апеляційного суду Подліянової Ганни Степанівни, Держави України в особі судді Запорізького апеляційного суду Кочеткової Ірини Василівни, судді Запорізького апеляційного суду Кочеткової Ірини Василівни, Держави Україна в особі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, Держави Україна в особі судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінової Анастасії Володимирівни про порушення конституційного права Державою Україна та ознак знущання Держави Україна в так названих з народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Г.В. Гнатик