Справа № 826/14989/16
про залишення апеляційної скарги без руху
13 квітня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду місті Києва від 20 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Офісу великих платника податків ДФС, Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейська служба України у м. Києві, про визнання протиправними дій та стягнення коштів, -
У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - Позивач, ПАТ «ДПЗКУ») звернулося до Офісу великих платника податків ДФС (далі - Відповідач-1, Офіс ВПП ДФС), Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-2, ДФС України), третя особа - Головне управління Державної казначейська служба України у м. Києві (далі - Третя особа, ГУ ДКС у м. Києві), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії Офісу ВПП ДФС, що полягають у несвоєчасному поданні висновку до Управління Державної казначейської служби м. Києва про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ за січень-березень 2016р., що підлягало відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок на користь ПАТ «ДПЗКУ»;
- визнати протиправними дії ДФС України, що полягають у несвоєчасному наданні узагальненої інформації до Управління Державної казначейської служби, м. Києва одночасно до Офісу ВПП ДФС про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ за січень 2016 року згідно декларації з податку на додану вартість № 9022114501 від 22.02.2016 року, за лютий 2016 року згідно декларації № 9039657469 від 21.03.2016 року (з урахуванням уточненого розрахунку від 08.11.2016 року № 9211379806), за березень 2016 року згідно декларації № 9061047224 від 20.04.2016 року (з урахуванням уточненого розрахунку від 08.11.2016 року № 9211401644), що підлягало відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок на користь ПАТ «ДПЗКУ».
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «ДПЗКУ» пеню в розмірі 9 265 007,40 грн. за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 року згідно декларації з податку на додану вартість № 9022114501 від 22.02.2016 року, за лютий 2016 року згідно декларації № 9039657469 від 21.03.2016 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 року № 9211379806), за березень 2016 року згідно декларації № 9061047224 від 20.04.2016 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.11.2016 року № 9211401644).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2019 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, що полягають у несвоєчасному поданні висновку до Управління Державної казначейської служби м. Києва про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ за січень-березень 2016р., що підлягало відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок на користь Публічного акціонерного товариства України «Державна продовольчо-зернова корпорація України»;
- визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у несвоєчасному наданні узагальненої інформації до Управління Державної казначейської служби м. Києва одночасно до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ за січень 2016р. згідно декларації з податку на додану вартість № 9022114501 від 22.02.2016р., за лютий 2016р. згідно декларації № 9039657469 від 21.03.2016р. (з урахуванням уточн.розрахунку від 08.11.2016р. № 9211379806), за березень 2016р. згідно декларації № 9061047224 від 20.04.2016р. (з урахуванням уточн. розрахунку від 08.11.2016р. № 9211401644), що підлягало відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України (код ЄДРПОУ 37243279; адреса: 01033, Київ, вул.Саксаганського, 1) пеню в розмірі 9 850 494(дев'ять мільйонів вісімсот п'ятдесят тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 76 копійок за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 року згідно декларації з податку на додану вартість № 9022114501 від 22.02.2016р., за лютий 2016р. згідно декларації № 9039657469 від 21.03.2016р. (з урахуванням уточн.розрахунку від 08.11.2016р. № 9211379806), за березень 2016р. згідно декларації № 9061047224 від 20.04.2016р. (з урахуванням уточн. розрахунку від 08.11.2016р. № 9211401644).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 року повернуто Офісу ВПП ДФС вперше подану у травні 2019 року апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків ДПС (далі - Апелянт, Офіс ВПП ДПС) 28.02.2020 року вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині визнання протиправними дій Офісу ВПП ДПС, що полягають у несвоєчасному поданні висновку до ГУ ДКС у м. Києві про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням сум ПДВ за січень-березень 2016 року, що підлягало відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок на користь Позивача та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ПАТ «ДПЗКУ» відмовити повністю. Крім того, Апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем-1 02.05.2019 року (т. 2 а.с. 270). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 03.06.2019 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду 28.02.2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Відповідач-1 зазначив, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість своєчасної сплати судового збору у зв'язку із блокуванням рахунків, у той час як вперше апеляційна скарга була подана в установлений КАС України строк. Крім того, зазначив, що процесуальний закон не містить застережень щодо неможливості подання апеляційної скарги вдруге.
Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану Офісом ВПП апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 року у зв'язку з несплатою судового збору, копію якої отримано Відповідачем-1 27.06.2019 року (т. 3 а.с. 23). Вказаним судовим рішенням було надано податковому органу семиденний строк для усунення недоліків. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 15.07.2019 року повернув Офісу ВПП вперше подану останнім апеляційну скаргу. Тобто, Відповідач-1 мав достатній визначений законодавцем час для усунення недоліків.
Посилання Офісу ВПП на блокування органами ДКС України рахунків контролюючого органу, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Крім іншого, суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу подано більш ніж через сім місяців після повернення вперше поданої скарги, що вказує на невчинення Апелянтом дій, спрямованих на апеляційне оскарження рішення суду.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем не зазначено.
Крім іншого, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що предметом позову в частині, що є предметом апеляційного оскарження, є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, позовні вимоги в указаній частині є вимогами немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, складала 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2016 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 2 067,00 грн. (1 378,00 грн. х 150%).
Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованим; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Офісу ВПП ДПС строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:
- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку Апелянта, причин для його поновлення;
- надання документу про сплату судового збору на суму 2 067,00 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду місті Києва від 20 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Офісу великих платника податків ДФС, Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейська служба України у м. Києві, про визнання протиправними дій та стягнення коштів - залишити без руху.
Вказати, що Апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії даної ухвали, але не раніше ніж закінчення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк