вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" квітня 2020 р. Справа№ 910/1136/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Алданової С.О.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 26.02.2020 (повний текст складено - 27.02.2020)
про зупинення провадження у справі
у справі №910/1136/20 (суддя - Пукшин Л.Г.)
за позовом Державного підприємства "Центр державного
земельного кадастру"
до Акціонерного товариства "РВС Банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит"
про стягнення 759 016, 17 грн
Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" (надалі - позивач, ДП "ЦДЗК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "РВС Банк" (надалі - відповідач, АТ "РВС Банк") про стягнення 759 016,17 грн, з яких: сума банківської гарантії -757 960, 00 грн, 3% річних - 1 056, 17 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Банківської гарантії №7800-19Г, укладеної між сторонами, якою забезпечувалось виконання принципалом (Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит") зобов'язань за договором №158/12.19-Т від 18.12.2019. За доводами позивача, Постачальник в порушення умов договору №158/12.19-Т від 18.12.2019 не виконав у встановлений строк своїх зобов'язань щодо поставки товару, що стало підставою для звернення позивача до АТ "РВС Банк" з вимогою №5/3556 від 21.12.2019 про виплату гарантійної суми у розмірі 757 960,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (надалі - третя особа, ТОВ "Компанія Кит"), підготовче засідання призначено на 26.02.2020.
Третя особа звернулася до суду із клопотанням про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/1128/20, яка перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва.
Обгрунтовуючи своє клопотання, третя особа зазначила, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/1128/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит" до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про зобов'язання виконати умови договору поставки №158/12.19-Т. Предметом дослідження у справі №910/1128/20 є визнання товару таким, що відповідає вимогам, визначеним в Специфікації, яка є додатком до спірного договору та технічним вимогам, що є додатком 3 до спірного договору; визнання товару таким, що був поставлений згідно актів від 26.12.2019 відповідно до спірного договору; зобов'язання ДП "ЦДЗК" підписати два акти від 27.12.2019 відповідно до спірного договору; зобов'язати ДП "ЦДЗК" оплатити товар у сумі 37 898 000, 00 грн.
Так, третя особа вважає, що у разі прийняття Господарським судом міста Києва рішення по справі №910/1128/20 про зобов'язання ДП "ЦДЗК" виконати умови договору поставки №158/12.19-Т, такий факт матиме преюдиційне значення при розгляді даної справи про стягнення 759 016,17 грн та виключатиме підстави для пред'явлення позову ДП "ЦДЗК" до АТ "РВС БАНК" про стягнення суми банківської гарантії у розмірі 759 016,17 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 задоволено клопотання ТОВ "Компанія Кит" про зупинення провадження у справі №910/1136/20. Зупинено провадження у справі №910/1136/20 до набрання законної сили рішенням у справі №910/1128/20 за позовом ТОВ "Компанія Кит" до ДП "ЦДЗК" про зобов'язання виконати умови договору.
Місцевий господарський суд, зупиняючи провадження у цій справі, з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), виходив з того, що під час розгляду справи №910/1128/20 можуть бути встановлені обставини щодо визнання товару таким, що відповідає вимогам визначеним в Специфікації та технічним вимогам, визнання товару таким, що був поставлений.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що справа №910/1136/20 та справа №910/1128/20 є невід'ємно пов'язаними між собою, а результати розгляду останньої справи мають суттєве значення при вирішенні спору у даній справі.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/1136/20, матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає критеріям законності, у зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що зібрані у справі №910/1136/20 докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі.
Зокрема, позивач зазначає, що АТ "РВС БАНК" видано Банківську гарантію №7800-19Г від 16.12.2019 на суму 757 960, 00 грн в рахунок забезпечення виконання ТОВ "Компанія Кит" зобов'язань за договором №158/12.19-Т від 18.12.2019 щодо поставки товару та надання суміжних послуг.
Оскільки ТОВ "Компанія Кит" своїх зобов'язань за договором №158/12.19-Т від 18.12.2019 не виконало, АТ "РВС БАНК" як гарант безумовно та безвідклично зобов'язаний виплатити Бенефіціару (ДП "ЦДЗК") гарантійну суму, що є предметом спору у цій справі.
Окрім того, в прохальній частині апеляційної скарги, позивач просить розгляд апеляційної скарги проводити за участю повноважного представника з повідомленням про дату та час судового засідання.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 апеляційну скаргу ДП "ЦДЗК" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючої судді Зубець Л.П. (суддя - доповідач), суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відмовлено ДП "ЦДЗК" у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/1136/20 за апеляційною скаргою ДП "ЦДЗК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Частиною 2 статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на викладене, розгляд справи №910/1136/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Також, роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
Відповідач та третя особа у порядку ст. 263 ГПК України скориставшись своїм правом, подали до Північного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу ДП "ЦДЗК", в яких просять залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Зокрема, відповідач у відзиві зазначає про те, що невиконання ТОВ "Компанія Кит" належним чином зобов'язання за договором поставки відбулось в наслідок відмови ДП "ЦДЗК" від прийняття його виконання. При цьому, вимога у даній справі ґрунтується на правовідносинах, що виникли з Банківської гарантії, виданої відповідачем, що є одностороннім правочином, а вимоги у справі №910/1128/20 ґрунтуються на правовідносинах, що виникли з договору поставки №158/12.19-Т від 18.12.2019. Суд першої інстанції не може вийти за межі позовних вимог, що є підставою для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/1128/20.
В свою чергу третя особа звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що саме у справі №910/1128/20 досліджуватимуться обставини винуватості ТОВ "Компанія Кит" з не поставки товару у встановлений строк 20.12.2019. Зібрані докази на підставі яких можливо зобов'язати АТ "РВС БАНК" виплатити Банківську гарантію на суму 757 960, 00 грн у цій справі не дозволяють встановити та оцінити обставини винуватості ТОВ "Компанія Кит" з не поставки товару, що є важливою складовою при винесенні законного судового рішення.
Встановлені та досліджені судом першої інстанції у справі №910/1128/20 обставини, факти вини та/або винуватості сторін щодо не поставки товару матимуть преюдиційні значення при розгляді даної справи, оскільки в разі задоволення позову у справі №910/1128/20 виключатимуться підстави для пред'явлення позову про стягнення суми банківської гарантії.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзивах на неї, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2020 року Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "РВС Банк" про стягнення 759 016,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2019 між позивачем (покупець) та третьою особою (постачальник) укладено договір №158/12.19-Т, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю системи зберігання даних, включно з встановленням і налаштуванням, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у строки та на умовах, встановлених цим договором.
Акціонерним товариством "РВС Банк" видано Банківську гарантію №7800-19Г від 16.12.2019 на суму 757 960,00 грн, в рамках забезпечення виконання третьою особою зобов'язань за договором. За умовами гарантії, Гарант зобов'язався сплатити на користь Бенефіціара (позивача) гарантійну суму 757 960,00 грн, у випадку невиконання або неналежного виконання Принципалом (третьою особою) своїх зобов'язань перед Бенефіціаром за договором.
Постачальник в порушення умов договору №158/12.19-Т від 18.12.2019 не виконав у встановлений строк своїх зобов'язань щодо поставки товару, що стало підставою для звернення позивача до АТ "РВС Банк" з вимогою №5/3556 від 21.12.2019 про виплату гарантійної суми у розмірі 757 960,00 грн. Проте, АТ "РВС Банк" не сплатив гарантійну суму, чим порушив на думку позивача виконання гарантійного зобов'язання.
У зв'язку з викладеними обставинами, позивач звернувся до місцевого господарського суду із позовом до відповідача про стягнення 759 016,17 грн, з яких: 757 960, 00 грн - сума банківської гарантії, 1 056, 17 - 3% річних.
У процесі розгляду справи третьою особою подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/1128/20.
В обґрунтування вказаного клопотання третя особа зазначила, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/1128/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит" до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про зобов'язання виконати умови договору поставки №158/12.19-Т. Предметом дослідження у справі №910/1128/20 є визнання товару таким, що відповідає вимогам, визначеним в Специфікації, яка є додатком до спірного договору та технічним вимогам, що є додатком 3 до спірного договору; визнання товару таким, що був поставлений згідно актів від 26.12.2019 відповідно до спірного договору; зобов'язання ДП "ЦДЗК" підписати два акти від 27.12.2019 відповідно до спірного договору; зобов'язати ДП "ЦДЗК" оплатити товар у сумі 37 898 000, 00 грн.
Тому, за доводами третьої особи, від встановлених Господарським судом міста Києва під час розгляду справи №910/1128/20 фактів буде залежати наявність або відсутність обставин, що є підставами для задоволення або відмови в задоволенні позовних вимог ДП "ЦДЗК" у даній справі.
Суд першої інстанції вказане клопотання задовольнив та оскаржуваною ухвалою від 26.02.2020 зупинив провадження у справі №910/1136/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/1128/20.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
Вичерпний перелік підстав для обов'язкового зупинення провадження у справі встановлений у ст. 227 ГПК України.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є встановлення обставин (фактів), які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено, і які неможливо встановити в цьому судовому процесі виходячи з доказів, які наявні у матеріалах справи.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
При цьому суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Поділяючи правову позицію суду першої інстанції щодо доцільності зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом спору у справі №910/1136/20 є стягнення банківської гарантії у сумі 759 016,17 грн. Підставою стягнення цих коштів стало не виконання АТ "РВС Банк" Банківської гарантії №7800-19Г від 16.12.2019, в рамках забезпечення виконання ТОВ "Компанія Кит" умов договору № 158/12.19-Т від 18.12.2019.
Відповідно предметом спору у справі №910/1128/20 є визнання товару відповідно до договору поставки №158/12.19-Т від 18.12.2019 таким, що відповідає вимогам, визначеним в Специфікації, який є додатком до договору та технічним вимогам, що є додатком 3 до договору; визнання товару таким, що був поставлений згідно актів від 26.12.2019 відповідно до договору поставки №158/12.19-Т від 18.12.2019; зобов'язання ДП "ЦДЗК" підписати два акти від 27.12.2019 відповідно до договору поставки №158/12.19-Т від 18.12.2019; зобов'язання ДП "ЦДЗК" оплатити товар у сумі 37 898 000, 00 грн.
Підставою позову у справі №910/1128/20 є здійснення поставки, згідно договору №158/12.19-Т від 18.12.2019, з встановленням, налаштуванням обладнання та навчання, з посиланням на те, що ДП "ЦДЗК" умови вказаного договору не виконуються, оскільки не надано доступу до мережевого обладнання та не здійснено оплату поставленого товару.
У даному випадку об'єктивна неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у справі №910/1128/20 та набрання ним законної сили полягає у тому, що при розгляді справи №910/1136/20 суд обмежений предметом спору, вимоги якого ґрунтуються на Банківській гарантії №7800-19Г від 16.12.2019, в рамках забезпечення виконання умов договору №158/12.19-Т від 18.12.2019.
З огляду на викладене, дослідивши предмет та обставини спору у справах №910/1128/20 та №910/1136/20, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що розгляд справи №910/1136/20 є неможливим до вирішення по суті справи №910/1128/20, оскільки під час розгляду справи №910/1128/20 можуть бути встановлені обставини щодо визнання товару таким, що відповідає вимогам визначеним в Специфікації та технічним вимогам, визнання товару таким, що був поставлений, тому об'єктивно неможливо здійснювати розгляд даної справи до набрання законної сили рішенням у справі №910/1128/20, що є підставою для зупинення провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що при розгляді вимог про стягнення суми Банківській гарантії №7800-19Г від 16.12.2019, в рамках забезпечення виконання умов договору №158/12.19-Т від 18.12.2019 судом не можуть бути розглянуті та досліджені вимоги та обставини, які розглядаються у справі №910/1128/20, оскільки суд обмежений доводами та вимогами позивача, викладеними у позовній заяві, а в даній справі вимог про визнання товару відповідно до договору поставки №158/12.19-Т від 18.12.2019 таким, що відповідає вимогам, визначеним в Специфікації, який є додатком до договору та технічним вимогам, що є додатком 3 до договору; визнання товару таким, що був поставлений згідно актів від 26.12.2019 відповідно до договору поставки №158/12.19-Т від 18.12.2019; зобов'язання ДП "ЦДЗК" підписати два акти від 27.12.2019 відповідно до договору поставки №158/12.19-Т від 18.12.2019; зобов'язання ДП "ЦДЗК" оплатити товар у сумі 37 898 000, 00 грн не заявлялось.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що частиною 3 статті 195 ГПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 ГПК України).
Статтею 201 ГПК України передбачено, що у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься.
Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.
Частиною 2 статті 223 ГПК України у протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:
1) рік, місяць, число і місце судового засідання;
2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи;
4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;
5) назва процесуальної дії;
6) час вчинення процесуальної дії;
7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати;
8) інші відомості, визначені цим Кодексом.
З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після закінчення підготовчого провадження, відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки.
Отже, початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог.
Хід і результат відповідних процесуальних дій мають бути зафіксовані в протоколі судового засідання, який має доказове значення для встановлення процесуальних фактів. При цьому учасникам судового процесу надано право як знайомитися з протоколом, так і подавати письмові зауваження в разі наявності у ньому певних неправильностей чи неповноти.
Колегією суддів, дослідивши протокол та звукозапис судового засідання від 26.02.2020 встановлено, що місцевим господарським судом фактично не було здійснено перехід до розгляду справи по суті, оскільки в рамках підготовчого судового засідання суд не переходив до розгляду позовних вимог, а заслухавши пояснення представників учасників справи, вирішив питання щодо клопотання третьої особи.
Відтак, судом першої інстанції зупиняючи провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України було дотримано норм процесуального права, оскільки суд діяв в межах підготовчого провадження.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість необхідності зупинення провадження у справі №910/1136/20 через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, судом враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, окрім того, в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов'язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку зупинити провадження у справі з метою надання належної правової оцінки встановленим у іншій справі обставинам та аргументам учасників справи, всебічного і повного з'ясування і перевірки обставин, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішенню спору, залежно від прийнятого рішення у іншій справі, яке матиме суттєве значення для вирішення даної справи.
Як було зазначено вище, обставини, встановлені при вирішенні справи №910/1128/20, матимуть суттєве та істотне значення для розгляду даної справи, оскільки у разі задоволення позовних вимог, виконання рішення у даній справі стане неможливим і безпідставним.
Результати розгляду справи у разі постановлення рішення у справі №910/1128/20 про задоволення позову щодо зобов'язання Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" виконати умови договору поставки №158/12.19-Т, вплинуть на вирішення спору у даній справі №910/1136/20.
Таким чином, підставою для зупинення провадження у даній справі є неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами.
За наявності передбачених законом підстав господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, у даному випадку, на строк до набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України, обставини встановлені у якому безпосередньо та істотно можуть вплинути на вирішення даної справи.
Отже, зупинення провадження у справі обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/1128/20 є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом частини 1 статті 6 Конвенції.
Суд звертається до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в пункті 22 якого Суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/1136/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/1136/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/1136/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 13.04.2020.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді А.І. Мартюк
С.О. Алданова